Вербна неділя — одне з найголовніших християнських свят, яке пов'язане зі святкуванням Великодня. Цікаво, що в давнину це було народне язичницьке свято, яке поступово злилося з християнською подією — входом Ісуса Христа до Єрусалиму.
Напевно, кожен з нас пам'ятає з дитинства веселу приказку "Не я б'ю, верба б'є, за тиждень — Великдень". Це одна з основних традицій Вербної неділі, святкування якої тісно пов'язано зі світлим Христовим Воскресінням, повідомляє ТСН.
Наші предки називали Вербну неділю також Вербицею. Це було популярне народне язичницьке свято, яке, з приходом християнства на територію сучасної України, злилося із важливою християнською подією — входом Господнім до Єрусалиму. Неодмінним атрибутом свята є саме вербові гілочки, які спочатку освячують в храмі, щоб потім ними жартома "побити" рідних та друзів.
Верба в нашій країні замінила пальмові гілочки, якими вітали іудеї Ісуса Христа в Єрусалимі. Це — перша рослина, яка починає квітнути навесні, а тому наші предки вірили, що вона символізує пробудження природи.
Коли буде Вербна неділя 2024 року
Від 1 вересня 2023 року ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, через що дати більшості важливих церковних свят змінилися. Однак, перехід жодним чином не вплинув на Великдень та ті свята, що пов'язані з його датою святкування.
2024 року православні християна будуть святкувати Великдень 5 травня, а християни західного обряду — 31 березня. Відповідно, Вербна неділя за Юліанським календарем припаде на 28 квітня, а за Григоріанським — на 24 березня.
Що треба робити у Вербну неділю
Це свято було дуже популярним ще в давні часи. Віряни йшли до храму, де слухали богослужіння, а потім освячували гілочки верби. Пізніше деякі з них садили у саду чи на городі. Такий же звичай, до речі, існує і на околицях міста Земмерінґ в Австрії. Історики вважають, що ця процедура мала більше символічне значення, наче очищувала поле від негативу. Інші гілки ставили в хаті біля ікон.
Цікава традиція пов'язана з вербними гілочками. Молоді дівчата і хлопці брали їх і злегка "били" тих, хто лишився вдома і не ходив на службу. При цьому примовляли: "Не я б'ю — верба б'є, За тиждень Великдень, Недалечке червоне яєчко!". Також бажали один одному здоров'я і достатку: "Будь великий, як верба, А здоровий, як вода, А багатий, як земля!".
Віряни вірили, що освячена верба допомагає захистити оселю від води та вогню, дарує мешканцям міцне здоров'я. Тому гілочки обов'язково зберігали аж до Вербної неділі прийдешнього року.
Що не можна робити у Вербну неділю
Наші предки цього дня намагалися дотримуватися деяких заборон:
- не займалися важкою фізичною працею;
- не шили, не вишивали і не в'язали;
- не сварилися і не лихословили.
Також було заборонено пишно святкувати. Тому, навіть, якщо у людини був день народження, святкування проходило тихо і спокійно. Все ще триває Великий піст, тому під забороною м'ясо, яйця, молочні продукти.