Модель А144 “Богдан” була першим представником нового покоління автобусів середнього класу, що випускалися на ВАТ “Черкаський автобус”. Він став першим принципово новою моделлю після 46-річного домінування на вітчизняному ринку ЛАЗ-695.
Базову модель розробиле львівське АТ «Укравтобуспром» – колишній Всесоюзний конструкторсько-експериментальний інститут автобусо-тролейбусобудування. Замовником виступав концерн “Укрпромінвест”, який мав намір виробляти ці машини на АТ “Черкаський автобус”.
Перший публічний показ автобуса відбувся наприкінці серпня 2002 року на Міжнародному автосалоні MIMS, а наступного року розпочалося його серійне виробництво.
Сімейство автобусів середнього класу «Богдан» за задумом мало мати три різновиди кузова – під міські, місцеві та міжміські перевезення.
Базова конструкція каркасу для міської та приміської версій передбачала знижений до 610 мм рівень підлоги з однією сходинкою у салоні. При цьому міська модель мала три пасажирські двері, а приміські – дві. Довжина автобуса становила 9600 мм, ширина 2500 мм та висота 2880 мм.
Нові кузовні технології дозволили надати 6-річну гарантію від корозії, а термін служби кузова до ремонту складав 15 років. Таку довговічність забезпечували мала довжина зварних швів каркасу, застосування труб каркасу, що мають підвищену міцність, клеєні технології кріплення оцинкованих панелей. Підлога була виготовлена з двосторонньо-ламінованої фанери. У вікнах було вставлено вклеєне скло (склопакети).
Автобус представляв максимальні зручності для пасажирів – крок сидінь становив 800 мм, були ефективні опалення та вентиляція, а на замовлення міг встановлюватись й кондиціонер.
Автобуси відповідали чинним і навіть перспективним міжнародним вимогам щодо безпеки. Як стандартне обладнання були система ABS та допоміжне гальмо. Каркас відповідав вимогам Правила ЄЕК ООН №66 на перекидання кузова, яке ще не було запроваджено в нашій країні. Було застосовано додатковий фронтальний захист передньої частини автобуса у разі зіткнення.
Кузов був адаптований під широку агрегатну комплектацію: могли встановлюватись двигуни різних виробників, механічні або гібридні коробки передач, пневматична або ресора-пружинна підвіска (для місцевого сполучення).
Шестициліндровий безнаддувний дизель Isuzu 6HH 1S стандарту Євро 2 мав робочий об’єм 8226 см куб. Номінальна потужність складала 200 к. с., а максимальний крутний момент – 500 Нм при 1700 об/хв. Коробка передач Isuzu була механічна, 6-ступенева, причому шоста передача прискорювала.
Пізніша версія автобуса – А144.2, показана на виставці SIA-2004, мала 5,9-літровий двигун Cummins B215.20 потужністю 215 к. с. та 3-ступеневу механічну коробку передач Praga 6PS90 з пневматичним двоступінчастим розподільником.
На автобусі А144.5 вже стояв двигун Isuzu 6HE1TC Євро 3 робочим об’ємом 7127 см куб. та потужністю 230 к. с. (665 Нм при 1500 об/хв). Коробка передач була вже 7-ступеневою. Пневматична підвіска забезпечувала два регульовані рівні положення кузова.
Витрата пального на швидкості 60 км/год становила 28 л на 100 км, а за 80 км/год – 23,4 л. середній ресурс до капітального ремонту машини становив 600 тис. км. У 2003 – 2006 роках на Черкаському автозаводі випущено загалом 46 машин типу А144 «Богдан». Надалі виробництво моделі передали на Автоскладальний завод №1 до Луцька.