Одна з улюблених страв українців - тушковане м'ясо з овочами. Її часто називають "жаркоє з м'ясом та картоплею" або "жарке зі свинини" або "жарке в мультиварці".
Та якщо прагнете розмовляти чистою українською, то слово "жарке" вживати не можна, бо це - суржик. Ба більше: найчастіше страва, яку готують в сучасній кухні, немає нічого спільного з "жарким", пише unian, інформує Gazeta.ua.
"Жарке" - як сказати українською правильно
Слово "жарке" - похідне від російського слова "жаркое". Так називається м'ясна страва, фактично - смажене м'ясо. Але в українській мові вона називається по-іншому - "печеня". Якщо подивимося в Академічний тлумачний словник української мови (СУМ), то ось що там написано про "печеню":
ПЕЧЕ́НЯ, і, жін. М'ясна страва - запечене або смажене м'ясо. Килина поставила на стіл печеню й солоні огірки (Нечуй-Левицький, III, 1956, 95); Обід вийшов дуже смачний. Бульйон з пирогами, печеня з зайців та баранини (Зінаїда Тулуб, В степу., 1964, 220).
І ось що сказано про печеню у "Вікіпедії":
Пече́ня - м'ясна страва, запечене або смажене м'ясо.. М'ясо (переважно свинину) підсмажували з цибулею на сковороді, потім тушкували у горщику з корінням і спеціями, іноді додаючи для смаку сметану, квас-сирівець або сироватку. Соус із печені дуже цінувався. Іноді печеню тушкували разом із картоплею, але частіше нею поливали варену картоплю, каші. Печеня входила до складу майже всіх урочистих гостин, які відбувалися не у піст. З другої третини 20 століття печеню стали вдосконалювати додаванням помідорів чи томатного соусу.
Тож, як бачимо, в оригінальному варіанті печеня готується без картоплі, хоча може бути й з нею. Також у розмовній українській замість слова "печеня" вживають "печене": "Христе! Давай печене". (Панас Мирний).
Є в українській кухні ще одна страва, яку сучасні господині можуть називати тим самим "жарким". Але українською вона звучить як "смаженина":
СМАЖЕНИ́НА, и, жін. М'ясна страва - смажене або запечене (перев. посічене) м'ясо; печеня. Сам метрдотель підкотив столик на коліщатках, на якому в срібному посуді парувала смаженина (Натан Рибак, Час., 1960, 116); До смаженини подають відварену картоплю і посипають зеленню петрушки (Українські страви, 1957, 137).
Назва "смаженина" походить від способу приготування - смажити м'ясо:
Нежирну свинину (курку, яловичину, баранину) до 0,5 кг нарізати шматочками, трохи відбити, посолити, поперчити й обсмажити на свинячому жирі (або олії) з обох боків до рум'яного кольору. Туди можуть додаватися підсмажене борошно, цибуля (2 шт.) та коріння, які трохи заливають бульйоном. Готову свинину подавати на стіл зі смаженою (або відвареною) картоплею (7-8 картоплин), поливши її соком, у якому вона смажилася, і посипавши зеленню кропу й петрушки.
В страву можуть додавати моркву, цибулю та картоплю, а відмінність смаженини від печені в тому, що усі інгредієнти зазвичай смажать, а потім можуть тушкуванням доводити до готовності.
"Жарке" може бути насправді українською стравою під назвою "душенина". Як каже "Вікіпедія", "для традиційної української кухні душенина була характернішою, ніж печеня або смаженина. Спосіб її приготування - тушкування, що відбилося і у назві страви "душенина":
Душени́на - старовинна українська страва, приготовлена з м'яса домашньої худоби, птиці чи їх суміші, овочів, прянощів та заправлена борошном. Щоб приготувати душенину, м'ясо (переважно свинину) різали на шматки середньої величини, обвалювали у борошні, складали у горщик, заливали окропом або м'ясною юшкою, нерідко сироваткою або сметаною, іноді до юшки додавали сирівець, клали сиру цибулю, моркву, спеції, сіль і тушкували до готовності. Їли з вареною картоплею, кашею, щедро поливаючи їх підливою, варениками (пирогами) з картоплею. Іноді душенину й готували разом з картоплею, тоді ця страва називалася "душенина з картоплями".. Ця страва була досить поширена і зустрічалася здебільшого у святковій трапезі. Без неї не обходилося жодне весілля, хрестини, поминки, готували її й на інші великі свята.
Тож тепер, коли ви не знатимете, як приготувати "жарке" - приготуйте печеню, смаженину чи душенину.
Українці часто у розмові кажуть фразу "під відкритим небом". Але це лексична помилка. Це вважається калькою з російського вислову "под открытым небом".
"В українській мові відповідник цієї російської сполуки такий - "просто неба".