У Запоріжжі модернізують професійну-технічну освіту: відкрито чотири навчально-практичні центри з підготовки майбутніх спеціалістів. Вони, з одного боку, покликані створити умови для того, аби якнайбільше молоді залишалося в місті, з іншого – впоратися з гострою проблемою нестачі кваліфікованих кадрів.
Торік із державного бюджету було профінансовано створення 88 навчально-практичних центрів. Це – локації в закладах професійної світи з сучасним обладнанням, де учні можуть здобувати практичні навички, а дорослі фахівці – підвищувати майстерність або перенавчатися.
Майже одночасно чотири такі простори відкрилися в Запоріжжі: центр індустрії краси та дизайну при училищі моди та стилю, локація для підготовки електромеханіків при політехнічному училищі та для підготовки верстатників широкого профілю при училищі "Моторобудівник", а також – кулінарний хаб, який привертає особливу увагу як рівнем оснащення, так й цілями. Адже від тих, хто пройде тут підготовку/перепідготовку очікують, зокрема, вкладу у подальше реформування системи шкільного харчування.
Майбутні кухарі, кондитери, пекарі отримають перші професійні навички в хабі – навчально-практичному центрі, який відкрився на базі Запорізького професійного коледжу готельно-ресторанного бізнесу. Причому навчатимуся вони в умовах сучасної високотехнологічної кухні, яка надає можливості готувати страви у відповідності до найновіших гастрономічних вимог.
Серед обладнання хабу – піца-печі, апарат для шокової заморозки, вакууматори, знаряддя, що дозволяють одночасно смажити, варити і готувати їжу із застосуванням пару, і багато іншого сучасного кухонного приладдя. Окрім учнів, тут здобудуть нові навички професійні кухарі дитячих садків та шкільних їдалень регіону, щоб годувати дітей за новітнім меню, що розроблене за участю славнозвісного кухаря Євгена Клопотенка.
Опанувати професію "кухар, пекар та кондитер" зможуть й дорослі, для кого вона буде вже другою. Насамперед, це ветерани російсько-української війни та вимушені переселенці.
Цей проєкт профінансований коштами державного та обласного бюджетів, а також – власне й коледжу готельно-ресторанного бізнесу. Він обійшовся в 13 мільйонів гривень, з яких майже дві третини пішло саме на обладнання. Але воно того варте, адже конче необхідно, аби молодь залишалася в регіоні, а підприємства мали кваліфікованих спеціалістів.
Наразі бізнесу в Україні бракує понад 3 мільйони працівників, що становить більше ніж 30% від загальної чисельності персоналу. Але проблема з робітничими кадрами виникла в Україні ще до повномасштабної війни. Вона спричинена низкою соціально-економічних, демографічних та культурних факторів. Серед яких не останнє місце посідали низький престиж робітничих професій та застаріла система профтехосвіти. Сучасні навчально-практичні центри покликані розв’язати хоча б ці дві проблеми.
Тим більше, що ще одна – низька заробітна плата та не кращі умови праці – зараз розв’язується ринком. В умовах гострого дефіциту кадрів власники бізнесів змушені пропонувати й вищу зарплату, й кращі умови. Тож нема сумнівів, що за запорізьких фахівців, підготовлених у сучасних умовах, за сучасними стандартами працедавці змагатимуться.