Відомий шеф-кухар Євген Клопотенко повідомляє, що багато звичних нам назв страв мають запозичене походження і не відповідають українським мовним традиціям. За його словами, українська кухня має власні автентичні назви, які краще передають процес приготування та суть продуктів.
«Січеник» замість «котлети»
Одним із найпопулярніших прикладів є котлета. Слово французького походження буквально означає «рубати», тому шеф радить використовувати український варіант — «січеник». Так називали м’ясну страву, яку дрібно січуть і формують у порційні шматки. Ця назва краще передає спосіб приготування, ніж запозичене слово.
«Товчанка» замість «пюре»
Ще одна поширена страва, яка часто вживається під французькою назвою — «пюре». Клопотенко пропонує називати його «товчанка», адже для приготування картоплі її необхідно товкти. Така назва природно описує кулінарний процес і звучить набагато автентичніше.
«Палиця» замість «батона»
Не лише гарячі страви отримують нові назви. Наприклад, хліб, відомий під словом «батон», у традиційній українській кухні відсутній. Слово «батон» означає «палиця», і шеф радить віддавати перевагу саме цьому варіанту для позначення подовженого хліба.
«Підбиванка» замість «соусу»
Замість запозиченого «соус» Клопотенко пропонує використовувати українську «підбиванку» або «підливу». Така назва відображає суть страви та робить мову більш природною та зрозумілою.
Чому це важливо
Шеф підкреслює, що українська мова має власні слова для всіх звичних страв, але вони часто залишаються поза ужитком. Використання автентичних назв не лише зберігає культурну спадщину, а й допомагає популяризувати українську кухню серед нових поколінь.
За словами Клопотенка, знання справжніх українських назв дозволяє глибше відчути національну культуру і робить страви більш «своїми» для тих, хто їх готує та споживає.