Після збору врожаю помідорів у теплиці ґрунт часто виснажений, оскільки рослини інтенсивно поглинають ключові поживні речовини, зокрема азот, калій, фосфор і магній. Відновити баланс елементів та родючість допоможе правильний вибір сидератів.
Про це розповідає KURAZH.
Які сидерати обрати для теплиці після томатів
Для насичення ґрунту азотом рекомендують висівати бобові культури, такі як горох чи вика. До цієї суміші доцільно додати овес. Хоча овес не виробляє калій, його потужна коренева система піднімає елементи з глибших шарів і повертає їх у верхній шар, запобігаючи вимиванню. Крім цього, овес значно покращує структуру ґрунту, його повітро- та водопроникність, створюючи сприятливі умови для розвитку корисної мікрофлори.
Яровий ріпак особливо ефективний у роботі з фосфором, оскільки поглинає цей елемент і робить його доступнішим для подальших культур. Додатково ріпак сприяє розпушенню ґрунту, покращує дренаж, а також накопичує сірку.
Часто до суміші сидератів додають білу гірчицю. Вона виділяє біофумігаційні речовини, які допомагають стримувати розвиток деяких хвороб і шкідників у ґрунті, сприяючи його оздоровленню. Однак повного знезараження очікувати не варто.
Пам’ятайте про принцип сівозміни — ніколи не садіть сидерати тієї ж родини, що й основна культура, щойно зібрана (наприклад, якщо висаджуєте гірчицю, не висаджуйте капусту або інші хрестоцвіті наступного сезону на тій же ділянці, щоб не накопичувати специфічні для родини хвороби та шкідники).
Коли та як сіяти сидерати у теплиці
Сидерати в теплиці найкраще висівати у вересні, одразу після збору врожаю томатів. Важливо не зволікати, щоб рослини встигли наростити достатню зелену масу до настання стійких холодів. Оптимальна пропорція для суміші: близько 50% насіння вівса, решта — горох, ріпак і гірчиця. Проте, ці співвідношення варто коригувати залежно від стану ґрунту та агрономічних цілей — збагачення азотом, оздоровлення або нарощування органічної маси.
Зелену масу скошують і закладають у ґрунт через 1,5-2 місяці після посіву, на фазі бутонізації або початку цвітіння рослин. Цю процедуру слід виконати за 1-2 тижні до настання морозів, щоб уникнути самосіву та забезпечити максимальне збагачення ґрунту.
Рекомендується закладати зелену масу неглибоко, на 5-10 см, що сприяє швидкому розкладанню органіки аеробними бактеріями та збереженню структури ґрунту. Глибоке заорювання може провокувати анаеробні процеси і появу шкідливих сполук.
Деякі городники залишають скошені сидерати на поверхні як мульчу. Це захищає ґрунт від пересихання, ерозії та поступово насичує його органічними речовинами.
Правильне використання сидератів допоможе ґрунту швидко відновити родючість, структуру та загальний стан до нового сезону вирощування.