На сьогоднішній день помідор – звичайний овоч, без якого ми подекуди не можемо прожити й дня, адже звикли використовувати його на різних кулінарних рівнях. Нині, звісно, важко зрозуміти, чому люди боялися їсти помідори. Але кілька століть тому в Європі вважали ці червоні плоди смертельно небезпечними і не просто так.
А все через таємничі захворювання та смерті серед аристократів і багатіїв, які відбувалися після трапез, де на столі, зокрема, були й томати.
Чому помирали від помідорів
Насправді, справжня причина нещастя крилася не стільки в овочах, скільки в посуді та їхній обопільній реакції. Олов'яні та свинцеві тарілки, які використовувала знать, вступали в реакцію з кислотою помідорів. У результаті виділявся свинець, і люди отримували важке отруєння.
Не дивно, що репутація у томата склалася вкрай похмура, адже хто б міг подумати на посуд. Хоча здавалося б, скільки помідорів можна з'їсти, перш ніж померти.
Сучасна наука стверджує: самі плоди не становлять смертельної небезпеки. Хоч у них і містяться такі речовини, як соланін і томатин - природні й токсичні для людини глікоалкалоїди, які рослини використовують як захист від комах і грибків, - але їхня концентрація надто мала, щоб нашкодити.
У зелених, недозрілих помідорах цих сполук більше, ніж у червоних. Однак для дорослої людини смертельною виявилася б доза в кілька десятків великих зелених плодів, з'їдених за один раз.
У реальному житті таке неможливо: людина радше відчує нудоту та дискомфорт задовго до небезпечної позначки. Зі стиглими червоними томатами ризик ще менший - їх можна їсти без обмежень, не боячись наслідків.
Чи були у людей Середньовіччя помідори
Хтось міг не знати, але батьківщиною томату є Америка, де його їли ще задовго до Колумба. До Європи помідори потрапили тільки в XVI столітті, і спочатку їх сприймали як дивину. У Середні віки європейці про такі плоди і не підозрювали.
Перші кущі вирощували не для їжі, а як декоративні рослини - яскраві червоні або "золоті яблука" прикрашали сади. Лише ближче до XVII-XVIII століть помідори стали поступово з'являтися в кулінарних рецептах, і то далеко не відразу.
Довгий час помідори оточували міфи і забобони. Їх називали «отруйним яблуком»і «вовчим персиком», вірячи, що такі плоди здатні спричинити божевілля або навіть смерть. Випадки хвороб після вживання томатів тільки посилювали цей страх.
Ніхто тоді не знав про хімічну реакцію між кислотою томатів і олов'яними тарілками, з яких в організм потрапляв свинець. Лише до XIX століття, коли уявлення про харчування стали більш науковими, упередження зникли.