Тривалі відключення світла та газу в Україні випробовують нервову систему громадян, провокуючи тривожність, стрес і сварки в родинах.
Як зберегти нерви, зменшити тривожність та використати блекаути для згуртування сім'ї, в інтерв’ю РБК-Україна розповів лікар-психіатр, доктор медичних наук, професор Борис Михайлов.
Як згуртуватися родині під час блекауту
Борис Михайлов зазначив, що люди старших вікових категорій, зокрема похилого віку, ще пам’ятають часи, коли вечорами вся сім’я збиралася разом - батьки, діти, бабусі й дідусі.
Обов’язковою умовою таких посиденьок було мінімальне освітлення. Не тому, що світла не вистачало - його вимикали навмисне.
Тобто, за його словами, навіть за мінімального освітлення можна створити приємне середовище для того, щоб провести час разом із сім’єю. І навіть використати ці моменти тимчасових незручностей для спілкування, на яке за нормальних, звичних умов не вистачає часу.
"З дітьми можна пограти в різні ігри. З ліхтариком можна навіть почитати книгу. Головне - гнати подалі негативні думки, а натомість створити позитивну атмосферу в оселі", - зауважив професор.
Він додав, що хтось із членів родини має виступити ініціатором згуртованості. І наголосив, що абсолютно неправильно, коли люди в межах дво- чи трикімнатної квартири розходяться кожен по своїх кутках, замикаються в собі, "страждають" на самоті, адже самотність і може призвести до появи тривожних думок.
Як уникнути сварок під час блекаутів
Під час тривалих відключень у родинах зростає конфліктність через розподіл ресурсів, черги до розеток тощо.
"Блекаути вже стають звичним явищем для українців, тож треба вчитися домовлятися про черговість користування ресурсами - без сварок і конфліктів. Побутові зручності за графіками - це вже наша реальність Не треба влаштовувати перегони і суперництво через чергу у ванну кімнату чи до розетки", - зазначив Борис Михайло.
Лікар додав, що варто спокійно впорядкувати це питання, за потреби навіть створити графік за пріоритетністю - кому з членів родини і коли умовно ця розетка чи душ є найпотрібнішими.
"Конфлікти - це не вихід. І точно не вихід - зриватися на інших людях. Люди зараз повинні підтримувати одне одного, а не конфліктувати", - наголосив професор.
Як пережити блекаути самотнім людям
Борис Михайлов зазначив, що соціально активним слід залишатися за будь-яких умов.
Навіть вихід із квартири просто надвір чи в магазин, спілкування з незнайомими людьми - це вже спосіб не замикатися в собі і не залишатися самому в темряві.
"Не слід пасивно спостерігати за негараздами - треба чимось зайнятися. Якщо не хочеться нікуди йти, то так само можна почитати книгу. Можна зробити вдома прибирання. Перед сном замість того, щоб панікувати й накручувати себе через відсутність електроенергії, краще згадати позитивні події зі свого життя", - радить лікар.
Борис Михайлов додав, що для всіх - і самотніх людей, і родин - приємним заняттям може стати перелистування старих фотоальбомів. Крім того, можна послухати музику.
За його словами, темрява, окрім переживань, призводить і до небажання будь-що робити.
"Це і потрібно подолати. Людина повинна дати собі поштовх до дії. Головне - побороти інерцію та повернутися до активності, навіть пересилюючи себе. І коли поштовх до дій відбувся, далі вже значно легше. Будь-яка активна дія, і у фізичному, і у психологічному розумінні, приносить задоволення і водночас є протидією стану "застиглості", - наголосив лікар.
Що робити з продуктами і скільки потрібно павербанків
Під час блекаутів українці схильні до імпульсивний дій на кшталт з’їсти всі запаси їжі з холодильника, щоб не зіпсувалися, або скуповувати за шалені гроші зарядні станції і павербанки.
Він наголосив, що запасати слід ті продукти, які можуть довго зберігатися, - крупи, макарони, консерви, чай. Обов’язково необхідно мати запас води.
"Це дасть змогу хоча б певною мірою контролювати ситуацію і якийсь час протриматися в автономному режимі", - зазначив лікар.
Щодо павербанків, ліхтарів, батарейок тощо, для свого ж спокою їх треба мати в тій кількості, яка потрібна на сім’ю, і з розрахунком на тривалі блекаути.