Військова підтримка України з боку Великої Британії отримує широку схвальність як серед громадськості, так і серед політиків усіх основних партій. Останніми роками саме Британія перетворилася на головного «лиходія» у російській пропаганді. Москва регулярно звинувачує Лондон у плануванні атак безпілотників на російські аеродроми, підриві газопроводу «Північний потік» та керівництві так званими «терористичними» рейдами на свою територію. The Guardian аналізує причини такої концентрації уваги саме на Британії.
Як зазначає видання, у світлі прагнення Кремля налагодити відносини з майбутньою адміністрацією Дональда Трампа, Велика Британія де-факто перебрала на себе роль, яку раніше грали США — ставши головним ворогом номер один для кремлівської пропаганди.
«Росія вважає себе рівною США. Зараз вони не можуть відкрито критикувати Трампа, тож хто ж винний у їхніх невдачах — у втратах в Україні, у мільйонах жертв? Вони звинувачують найближчого — британців. Нас легко зобразити коренем усіх проблем Росії», — пояснює Джон Форман, колишній військовий аташе Великої Британії в Москві.
Історичне протистояння в новому вимірі
Протиборство між Росією та Великою Британією має глибоке історичне підґрунтя, що сягає часів «Великої гри» XIX століття, коли дві імперії змагалися за вплив у Центральній Азії.
Під час Холодної війни, попри те, що суперництво та взаємне стеження ніколи не припинялися, загроза з боку Британії у свідомості кремлівського керівництва залишалася другорядною порівняно з основним протистоянням із Вашингтоном.
Однак повномасштабне вторгнення Росії в Україну опустило відносини між Лондоном і Москвою на нове дно. The Guardian зазначає, що, хоча ресурси та можливості Британії значно скромніші за американські, саме британці часто демонстрували готовність йти на більший ризик, ніж їхні союзники, у питаннях військової допомоги Україні та обміну розвідувальними даними.
«Британці з перших днів були на крок попереду», — підтверджує джерело в українській розвідці.
«Ненависть до британців»
Професор Майкл Кларк з Королівського коледжу Лондона зауважує, що російські лідери своїми звинуваченнями роблять Британії «зворотній комплімент», начебто Лондон стоїть за кожною змовою проти Кремля.
Високопоставлений європейський дипломат у Москві констатує: «Вони [росіяни] не люблять Європу, але насправді ненавидять саме британців — саме це почуття пронизує всі розмови з ними».
Павло Баєв, дослідник з Інституту досліджень миру в Осло, припускає, що причина може критися у внутрішньополітичному консенсусі у Британії щодо підтримки України, тоді як у інших європейських країнах, як-от Німеччині чи Франції, це питання викликає більше суперечок. Як наслідок, Москва зосереджує більше уваги на Берліні та Парижі, розглядаючи їх як потенційні канали для послаблення європейської єдності.
Гібридна війна в дії
Як повідомляло видання Politico, нещодавнє рішення Великої Британії відправити полк ВПС для захисту бельгійського повітряного простору та критичної інфраструктури від російських атак є чітким знаком того, що країна вже перебуває у стані гібридної війни з Росією.
Крім того, ЗМІ писали про таємні постачання Україні додаткової партії крилатих ракет Storm Shadow, що дозволило ЗСУ продовжити ураження цілей на території Росії перед початком зими.
Аналіз ситуації
-
Зміна головної мішені пропаганди. Росія, прагнучи зберегти можливість діалогу з адміністрацією Трампа, перенаправляє потік своєї інформаційної агресії з США на Велику Британію. Це тактичний хід, що дозволяє Кремлю зберігати ворожий нарратив, не ускладнюючи майбутні переговори.
-
Британія як «ідеальний ворог».
Історичний контекст: Глибоке історичне суперництво робить Британію зручним та зрозумілим для внутрішньої аудиторії образом ворога.
Рішуча позиція: Лондон неодноразово демонстрував лідерство у військовій підтримці України, часто діючи сміливіше за інших союзників (постачання важкого озброєння, розвіддані, підготовка військ). Це робить його дії дійсно ефективними, а отже, і небезпечними для Кремля.
Внутрішній консенсус: Широка підтримка України в британському суспільстві та політикумі позбавляє Росію важелів впливу через внутрішню опозицію, на відміну від більш роздрібнених суспільств у Німеччині чи Франції.
-
Ескалація до гібридної війни. Дії Британії з протиповітряної оборони союзників і стратегічних ударів по російських цілях свідчать про те, що конфлікт з Росією для Лондона вже вийшов за рамки непрямої підтримки України. Це прямий, хоч і не оголошений, стан гібридного протистояння.
Концентрація російської пропаганди та агресії на Великій Британії — це не випадковість, а продумана стратегія. Вона поєднує в собі тактичну необхідність (не псувати відносини з керівництвом США), історичні нарративи та реакцію на реальну, ефективну та непохитну позицію Лондона, яка робить його одним з найнебезпечніших геополітичних супротивників Кремля на сьогодні.
