Заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі, виступаючи на симпозіумі стратегічного командування зі стримування, заявив, що втрати Росії на фронті в Україні не є критичними з огляду на історичний контекст. Він зауважив, що хоча багато говорять про значні втрати росіян, у порівнянні з минулими періодами російської історії це не є наймасштабнішим явищем. Колбі згадав, що Володимир Путін пережив особисту втрату — смерть брата під час блокади Ленінграда, тому в Росії добре усвідомлюють ціну війни.
Основну увагу він приділив питанню ведення війни без переходу до ядерної ескалації. Колбі назвав війну в Україні прикладом конфлікту між ядерною державою та її противником, який досяг високого рівня ескалації, але залишається керованим. Він наголосив, що Україна завдає ударів по російських об'єктах, зокрема стратегічних, а Росія реагує, проте обидві сторони дуже обережно вибудовують свої дії у відповідь.
На думку Колбі, цей досвід свідчить про те, що Сполучені Штати потребують не лише стратегічного ядерного потенціалу для стримування, а й звичайних військових засобів, здатних впливати на супротивника, не підштовхуючи його до ядерної відповіді. Він наголосив, що США зосереджуються не так на дальності озброєнь, як на реалістичних обмежених варіантах, які дають перевагу та дозволяють контролювати ескалацію, не втягуючись у незворотну спіраль конфлікту.
Водночас він окреслив і ризики, пов'язані з війною в Україні. Найбільше занепокоєння в нього викликає можливість локального застосування ядерної зброї в регіональному конфлікті, що може призвести до його подальшого розширення. Крім того, він застеріг від ситуації, коли одна сторона вважає свої дії обмеженими, а інша сприймає їх як повномасштабний напад і відповідає набагато жорсткіше, ніж очікувалося. За словами Колбі, таке непорозуміння між ядерними державами здатне швидко перерости в некеровану ескалацію.
Тому завдання американської ядерної стратегії він вбачає в тому, щоб надати президенту якомога ширший набір обмежених і реалістичних варіантів реагування, аби в кризовий момент вибір не зводився лише до відступу чи катастрофічного загострення.
