Верховна Рада вдосконалює трудове законодавство, адаптуючи його до потреб воєнного стану. Нині на розгляді у Верховній Раді законопроєкт № 7251, що стосується важливих змін у відносинах між працівником та роботодавцем.
Документ прийняли за основу та готують до другого читання. Що має змінитися, розповіла юристка практики судових спорів Юлія Рябець, яка раніше пояснила, чи можна йти у відпустку під час війни.
— З'являться нові підстави для звільнення працівника, — каже Юлія Рябець. - У якому разі вас зможуть звільнити?
По-перше, якщо неможливо забезпечити вас роботою через знищення виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій. Але не забувайте: при такому звільненні ви маєте вимагати виплату вихідної допомоги не менше середнього місячного заробітку (ст. 44 КЗпП).
По-друге, якщо працівник відсутній на роботі понад 4 місяці без поважних причин та не повідомив про них роботодавця. У разі смерті роботодавця-ФОПа (визнання його безвісно відсутнім чи померлим), підлеглому/працівнику немає потреби звертатися до суду. Потрібно просто подати до центру зайнятості (за місцем проживання) заяву про припинення трудових відносин.
Нормальна тривалість робочого часу у період воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників об'єктів критичної інфраструктури (медики, рятувальники, банки, енергетика, транспорт тощо). У разі смерті працівника всі грошові компенсації за невикористані ним дні відпусток, не отримані ним за життя, виплачують членам його сім'ї, а у разі їх відсутності — входять до складу спадщини".
За словами експертки, ці та інші зміни вирішують прогалини в законодавстві та надають роботодавцям-працівникам більш зрозумілий алгоритм дій під час воєнного стану.