Уявімо, що в якийсь добрий момент ви прислухалися до оздоровчих закликів пити більше води. Придбали п’ятилітрову сулію, поставили на видному місці в кімнаті/офісі та встановили на телефоні нагадування про те що пора випити склянку води.
Так-так, а тепер чесно: водопій за режимом збігається з потребами вашого організму чи ви збираєтесь накачуватись вологою через силу? А ви впевнені, що “більше пити” – безумовно правильна установка? Справа в тому, що здоровій людині достатньо півтора-два літри рідини на день, і в рази нарощувати обсяги випитого — насправді ризикований захід. Перезволоження організму — досяжна стадія в інтенсивній боротьбі з зневодненням.
Пити багато води не завжди корисно
«Гіпергідратація — діагноз, який інформує насамперед про порушення водно-сольового обміну», — підтверджує Марія Зеллнер, дієтолог та спеціаліст зі спортивної медицини клініки «Хірсланден» у Цюріху. Ускладнена форма гіпергідратації, яка називається медиками гіпонатріємією, водною інтоксикацією або водним отруєнням, зустрічається рідко і, як правило, супроводжує хронічні захворювання нирок, діабет другого типу, застійну серцеву недостатність. Такий «букет» небезпечний для життя і вимагає госпіталізації, але, на щастя, більшості людей вдається уникнути таких складнощів зі здоров’ям.
За словами доктора Зеллнер, треба випити не менше двох-трьох літрів за п’ятнадцять хвилин, щоб дізнатися, що таке водне отруєння: «Складно добитися стану „перепив“, поглинаючи лише воду, тому що людський організм оснащений природними буферними системами, які контролюють нашу нестримність» .
Пити занадто багато води так само не корисно, як пити мало, хоча надмірне вгамування спраги загрожує іншими наслідками. Поглинання води літрами знижує загальний рівень солей та електролітів, необхідних, зокрема, для повноцінної роботи м’язів. «Баланс солей, електролітів та мінералів, таких як калій та магній, забезпечується роботою нирок та іншими регуляторними механізмами вашого тіла, – пояснює Зеллнер. — Результат — злагоджене функціонування всіх систем, включаючи скорочення м’язів та надсилання сигналів від нейрона до нейрона. Легкі форми гіпергідратації можуть виражатися в м’язових судомах — нестача солей і електролітів проявляється інтенсивніше, коли ви потієте, втрачаючи більше речовин, необхідних для нормальної роботи м’язів».
Спортсмени використовують воду, збагачену електролітами, щоб компенсувати їхню перевитрату, але нам з вами пити таке не обов’язково. «Звичайній людині досить простої води навіть у спекотний день, — вважає Зеллнер. — Спортивний напій або кокосова вода потрібні тоді, коли бурхлива активність (скажімо, у спортзалі) триває довше години або ви рясно потієте (наприклад, гуляючи в пустелі), через що на шкірі з’являється соляна скоринка. Зеллнер говорить, що збагачені електролітами напої будуть доречні для боротьби з похміллям, оскільки чудово справляються з алкогольною інтоксикацією та зневодненням.
Скільки треба пити води?
Повертаючись до теми водного раціону, у ситуаціях без екстремальних навантажень вам не обов’язково змушувати себе пити, якщо ви не відчуваєте спраги. «У цьому питанні краще довіритися організму, який може визначити, скільки води вам потрібно, — каже Зеллнер. — Якщо добовий об’єм рідини не відповідає потребам вашого тіла, це може проявитися в неприємних симптомах. Часті позиви в туалет, набряки, пітливість, головний біль та проблеми з концентрацією можуть бути ознаками гіпергідратації». Звичайно, головний біль і розсіяність можуть сигналізувати і про зневоднення, але якщо до кінця дня ви висьорбали майже все, що було в п’ятилітровому бутлі, ви явно перестаралися.
Згадаймо заодно про популярну ідею, що тепла (або гаряча) вода корисна для кишечника. Так ось, на думку фахівця, це лише міф. Подобається пити теплу – пийте і вірте, що дбаєте про ШКТ. І взагалі, висновок із цієї історії такий: пийте те, що подобається, і коли хочеться.