З початку війни з України відбувся значний відтік капіталу. У січні-травні 2022 року він склав $9,6 млрд.
Про це йдеться у свіжому звіті Ради фінансової стабільності, до якого входить керівництво Нацбанку, Міністерства фінансів, Фонду гарантування вкладів фізосіб та Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку.
Обсяг відтоку вказано за п'ять місяців Цього року, дані літніх місяців не наводяться.
У цьому висновку виділяється два напрямки відтоку капіталу:
- За допомогою зняття готівки за кордоном. Це як зняття грошей українцями за кордоном, так і схема валютних човників, яку в НБУ назвали картковим туризмом: зводиться до зняття за кордоном готівкового долара і євро з гривневих карт, коли відбувається автоматична конвертація за вигідним курсом.
- Значне збільшення імпорту послуг при низьких обсягах експорту. Застосовуються різні схеми, в тому числі і нелегальні, при яких не відбувається реального імпорту, але виводиться капітал.
У своєму звіті чиновники вказали, що відтік капіталу частково перекривався надходженнями кредитів від міжнародних фінансових організацій, а також від країн-партнерів. Хоча і не повною мірою, що створювало проблеми з фінансуванням дефіциту держбюджету під час війни.
У звіті підкреслюється, що значна частина фінансування держбюджету України відбувалася за рахунок викупу Нацбанком військових облігацій Міністерства фінансів. У ньому уточнюється, що з березня по травень 2022 року Нацбанк придбав таких боргових паперів на 120 млрд грн — 32% всіх запозичень уряду за 5 місяців. А після підвищення облікової ставки НБУ в червні (з 10% до 25% річних) — ще на 105 млрд грн. Всього виходить 225 млрд грн, тобто 17% розміру довоєнного держбюджету України.
Це пряма емісія гривні, і влада в документі визнає економічні ризики — девальвація гривні і прискорення інфляції.
Ще в свіжому звіті відзначається зростання проблемних кредитів у портфелях українських банків на 33 млрд грн, у тому числі в держбанках — на 16 млрд грн. У ньому говориться, що через це частка неповернень піднялася до 29,7% портфеля після зниження з 37,7% до 26,7% в період з 1 січня 2021 року до 1 березня 2022-го. Влада чекає подальше погіршення цього показника, що бізнес і населення будуть все гірше платити за кредитами.
"Повномасштабне військове вторгнення Росії в Україну підвищило всі ризики для банків, перш за все кредитний. Значна частина кредитного портфеля стане непрацюючою, що призведе до зростання обсягів NPL (непрацюючі кредити — Ред.)", — наголошується в звіті.
При цьому влада сформулювала 10 економічних і фінансових ризиків, з якими Україна зіткнеться через війну:
Геополітичні ризики і невизначеність.
Зростання цін на товарних і фондових ринках.
Порушення ланок поставок.
Загострення кіберзагроз.
Прискорення інфляції.
Уповільнення економічного зростання.
Волатильність ринку криптоактивов.
Підвищення облікових ставок центробанків з подальшим збільшенням ринкових ставок і жорсткими фінансовими умовами.
Збільшення боргового навантаження на бізнес і домогосподарства.
Негативні наслідки для ринку нерухомості.
