Ми рідко замислюємося, як багато технічних рідин циркулює в автомобілі. З приходом зими всі вони намагаються якщо не замерзнути, то як мінімум загустіти, серйозно вплинувши на роботу вузлів автомобіля.
Які рідини потрібно змінити або перевірити перед холодами, розповідає UAportal.
Моторне мастило
Холодний пуск – найважче випробування для двигуна, що серйозно скорочує його ресурс. Наскільки – залежить від якості та характеристик моторного мастила.
Раніше зміна моторного мастила вважалася сезонною: на літо в двигун заливали масло густіше, для кращого захисту від зносу та меншого чаду; на зиму – рідше, щоб полегшити холодний запуск. Сучасні мастила стали універсальнішими і всепогодними, але в інструкціях до автомобілів ще зустрічаються температурні градації мастил – таблиці в'язкостей, рекомендованих для різних кліматичних зон.
Якщо ваш двигун допускає використання мастил різної в'язкості, а літні та зимові температури в регіоні значно відрізняються, то підбір в'язкості під час року цілком обґрунтований. Наприклад, в двигун, що влітку працює на мастилі 5W-40 або 10W-40, взимку нерідко ллють 5W-30 або 0W-40. Але така зміна в'язкості має бути схвалена виробником автомобіля, щоб не зашкодити двигуну.
У будь-якому випадку, яке б мастило ви не вибрали, бажано змінити його до настання холодів, щоб зустрічати морози зі свіжим мастилом, що добре захищає мотор від зносу.
Трансмісійне мастило
У звичайній легковій машині є щонайменше один провідний редуктор, що вимагає заміни трансмісійного мастила. У повнопривідному автомобілі таких вузлів може бути чотири: два провідних мости (редуктора), роздавальна коробка і механічна КПП. Про екзотичні позашляхові варіанти з колісною формулою 6×6 і коробкою відбору потужності навіть говоритимемо – їм трансмісійне мастило закуповується відразу бочками.
Трансмісійні оливи вважаються всесезонними, але з застереженнями. Наприклад, масла в'язкістю 80W і 85W на морозі густіють, немов мед, серйозно ускладнюючи рух. Динаміка автомобіля різко погіршується, а бортовий комп'ютер починає показувати неймовірні цифри витрати палива ("трансмісійка", що густіє, – одна з основних причин підвищеної зимової витрати).
Більше текучі мастила 75W краще підходять для низьких температур, але влітку їх допустимо використовувати не у всіх редукторах – уважно звіряйтеся з інструкцією автомобіля. Для цілорічного використання краще вибирати синтетичну трансмісійну оливу з широким температурним діапазоном.
Робоча рідина АКПП
Автоматичні коробки перемикання передач – класичні "автомати" і безступінчасті варіатори – хоч і належать до трансмісії, працюють не на трансмісійній олії, а на спеціальній рідині ATF (Automatic Transmission Fluid). Яку також періодично потрібно міняти.
Робочі рідини старих АКПП – декстрони на мінеральній основі – втрачали текучість при температурі нижче -30 °C. Синтетичні рідини ATF, рекомендовані для сучасних коробок, таких проблем не мають, нормально циркулюючи в АКПП навіть при -45 °C. Тому жодної температурної градації для них не передбачено, вони є абсолютно всесезонними.
Але взимку трансмісія зазнає підвищених навантажень, особливо на початку руху, коли АКПП ще не прогрілася. І тут на перший план виходить стан робочої рідини: стара ATF, що містить продукти зношування, не забезпечить належного захисту коробці. Тому краще замінити робочу рідину АКПП на початок холодів.
Охолоджувальна рідина
Антифриз, хоч і є незамерзаючим у дослівному перекладі – одна з тих рідин автомобіля, що може замерзнути взимку. Якщо влітку в радіатор рясно підливали дистильовану воду, заповнюючи втрати антифризу, його концентрація падає до мінімальної. І в сильний мороз є шанс виявити в радіаторі желеподібну масу замість охолоджувальної рідини, що не обіцяє нічого хорошого мотору.
Щільність антифризу потрібно заздалегідь, до холодів, перевірити в автосервісі за допомогою ареометра. І збільшити його концентрацію у радіаторі за потреби. Але найкраще включити заміну антифризу у планову підготовку до зими. У будь-якому випадку, міняти охолоджувальну рідину рекомендується кожні 2 роки. До речі, стан антифризу та системи охолодження загалом безпосередньо впливає на роботу обігрівача, що дуже актуально взимку.
Гальмівна рідина
Найнеприємніша властивість гальмівної рідини – її гігроскопічність, тобто схильність вбирати воду. Усього за два роки експлуатації вона розбавляється водою з атмосфери на 3–4%, що загрожує не лише локальним кипінням та "ватною" педаллю гальма, а й типово зимовими проблемами. Увібрана волога на морозі кристалізується і осідає на деталях гальмівної системи – манжетах і поршнях супортів, гальмівних циліндрах і магістралях. Це знижує ефективність та передбачуваність гальмування, що подвійно небезпечно на слизькій дорозі.
Кількість вологи в гальмівній рідині можна виміряти спеціальними аналізаторами, які є в автосервісах. Але найкращий спосіб стежити за станом гальмівної рідини – просто міняти її в належний термін кожні 2 роки.
До речі, якщо ваш автомобіль оснащений механічною КПП, не забудьте змінити гальмівну рідину та в гідроприводі зчеплення – у нього є окремий резервуар.
Рідина гідропідсилювача керма
Сучасні автомобілі все частіше оснащують електричним підсилювачем керма, в якому немає робочої рідини. Але якщо у вашій машині класичний гідравлічний підсилювач обов'язково загляньте в бачок його помпи перед зимою.
При доливці рідини до бачка часто виникає проблема — мало хто знає, що в нього було залито раніше. Одні насоси розраховані використання "автоматної" рідини ATF, інші – спеціальної рідини для ГУР; треті – на будь-яку з них, але не допускаючи змішування. Найнадійніший варіант – замінити рідину гідропідсилювача повністю, щоб не ризикувати дорогим вузлом.
Рідина в омивачі
На сьогодні не існує жодних суворих вимог щодо заміни рідини омивача в автомобілі. Єдине, на що все ж таки слід звернути увагу - склад продукції. Рідина в омивачі повинна змінюватися відповідно до кліматичних умов застосування. До настання морозів слід подбати про заміну рідини, яка підходить для застосування при мінусовій температурі, такі омивалки повинні містити спирт.