Куди вирушити в подорож, якщо стандартні туристичні маршрути вже набридли і хочеться кинути виклик самому собі, наплювавши на всі можливі ризики та загрози для здоров’я? Є безліч місць на Землі, де слід виявляти максимальну обережність. Багато безтурботних туристів загинули чи втратили здоров’я, недооцінивши небезпеку цих куточків планети.
Вони змусять будь-яку людину завмирати від жаху і захоплення, особливо гостро відчуваючи всю красу життя перед смертю. У добірці порталу DIP представлено 10 найнебезпечніших місць на Землі, які щороку ставлять під загрозу чимало людських життів.
Долина смерті, Каліфорнія (США)
Національний парк Долина смерті повністю виправдовує свою назву, будучи спекотним і посушливим місцем у США. У XIX столітті на його території тисячами гинули старателі, які намагалися скоротити шлях, переходячи з місця на місце у пошуках покладів золота.
У наш вік жертв менше, але Долина смерті, як і раніше, вбиває – тут втрачають гинуть до 10 людей щорічно. Найвища зареєстрована температура тут склала +57,7 градусів за Цельсієм. Людина без води може прожити тут лише 14 годин.
Крім того, в Долині водяться небезпечні тварини (койоти, гримучі змії, скорпіони та павуки виду чорна вдова), є ризик раптових повеней та селевих потоків під час дощових штормів. Але туристи все одно продовжують приїжджати сюди через надзвичайні краєвиди.
Найпопулярніші у туристів локації – Zabriskie Point і Dante’s View з їх фантастичними краєвидами, райдужні пагорби Artists Palette, сюрреалістичний солончак Badwater Basin, неймовірний Mosaic Canyon і висохле озеро Рейстрек-Плайя з руху.
Королівська стежка, Іспанія
Ель Камініто-дель-Рей (Королівська стежка) набагато частіше називають “стежкою смерті”. Вона дійсно входить до найбільш екстремальних гірських маршрутів у світі. Трекінг розташований в одному з найбільш відвідуваних альпіністських районів Європи – ущелині Ель Чорро, яка знаходиться в іспанській провінції Малага (Андалусія).
Стежка була побудована для робітників, які зводили у 1901-1905 роках гідротехнічні споруди водосховища Конде-де-Гуадальорсе. Тоді вона була карнизами з бетону шириною не більше метра, прокладені вздовж скель на висоті в 100 метрів. А один бік каньйону з іншого з’єднував вузький підвісний міст.
Згодом дорогою перестали користуватися і вона почала повільно руйнуватися. Але коли прийшла мода на екстремальний туризм, про El Caminito Del Rey знову пригадали. Після низки нещасних випадків на “стежці смерті” в 2001 році влада заборонила маршрут. Відкрився він лише через 15 років уже у статусі офіційної пам’ятки. Його реконструювали та оснастили сітчастою огорожею, а в найнебезпечніших місцях – поруччями. Стежка довжиною 7,7 кілометра і зараз вважається дуже складною, і нещасні випадки тут, як і раніше, бувають.
Гора Вашингтон, США
Тут побито світовий рекорд швидкості вітру на поверхні Землі. Максимальна зареєстрована швидкість – 327 кілометрів на годину. Однак шторми – не єдина незручність, температура може опускатися до -40 градусів, а постійні сильні снігопади роблять це місце дуже небезпечним.
Незважаючи на скромну висоту – 1917 метрів, це одна з найнебезпечніших вершин у світі. Лізти на неї ризикне тільки безстрашний любитель екстриму.
До слова, цю гору ще називають “місцем із найгіршою погодою у світі”. Тут формуються торнадо швидкістю понад 103 метри на секунду.
У альпініста, який потрапив у таку м’ясорубку, не залишається шансів на порятунок. При цьому відомо, що навантаження, які зазнає людський організм на вершині, можна порівняти з тими, які люди відчули б на вершині гори Еверест.
Дорога смерті, Болівія
Туристи, яким вдалося проїхати цим маршрутом і залишитися живими, порівнюють отриманий досвід зі сходженням на Еверест. І хоча офіційна його назва – North Yungas Road, у всьому світі він більше відомий як болівійська Дорога смерті. Прокладений у 1930-х роках для сполучення між містами Ла-Пас та Коройко, цей маршрут проходить по краю крутого гірського серпантину. Його загальна тривалість становить 56 кілометрів, а перепад висот – від 4650 до 1200 метрів. При цьому ширина більшої частини дороги – всього 3,2 метри, і двом машинам тут дуже важко розминутися.
До того ж, практично на всій своїй протяжності Північний Юнгас покритий не асфальтом, а слизькою через високу вологість глиною. Якщо додати до цього часті дощі, що призводять до зсувів, погану видимість через тумани, каменепади та водоспади, то стає зрозумілою сумна статистика Дороги смерті – до 300 загиблих щороку.
Після того, як у 2006 році була запущена в експлуатацію нова дорога від Ла-Паса до Коройка, місцеві жителі почали використовувати North Yungas набагато рідше. А ось туристів-екстремалів тут значно побільшало, і не лише на автомобілях, а й на велосипедах та мотоциклах. Найпопулярніша розвага, яку іноземцям пропонують деякі турфірми – швидкісний спуск на гірському байку. За останні 10 років цей атракціон забрав щонайменше 13 життів.
Danakil Depression, Ефіопія
Вона знаходиться в однойменній пустелі на півночі Ефіопії. Це одне із найспекотніших місць на Землі. Максимальна температура повітря влітку досягає +63 градусів за Цельсієм, а ґрунт може прогріватися до +70 градусів. Проте тисячі відважних авантюристів прагнуть сюди, ризикуючи життям, щоб побачити абсолютно інопланетні краєвиди Danakil Depression.
Тут живуть три вулкани – дрімають Аялу і Даллол, а також Ерталі, що діє. Останній – єдиний у світі, що має одразу два лавові озера. На поверхню западини виходить багато гарячих джерел. Їх оточують вигадливі “скульптури” – відкладення солей, пофарбовані в жовтий, помаранчевий, теракотовий та зелений.
Особливо мальовничо виглядає велике озеро Даллол, береги якого переливаються різними відтінками – від лимонного до фіолетового. Вода в ньому має трав’янистий колір і буквально вирує – її температура може досягати +110 градусів. Повітря в Данакілі кисле і їдке, насичене отруйними випарами. Тут не тільки важко дихається, а й можна знепритомніти, отримати опіки та серйозне отруєння.
Незважаючи на всі ризики для життя, на території западини ведеться розробка солончаків, що утворилися тисячоліття тому. І нескінченні низки навантажених верблюдів додають особливий колорит моторошному та прекрасному пейзажу Danakil Depression.
Газовий кратер Дарваза, Туркменістан
Палаючий у серці пустелі Каракуми газовий кратер Дарваза називають “брамою в пекло”. Це вирва діаметром 69 метрів та глибиною 30 метрів, у якій постійно горить природний газ. І продовжується це явище вже понад 50 років.
Точна причина утворення кратера та його займання невідома. Але найбільш життєздатною вважається версія, що він виник у 1960-х роках, коли біля неподалік селища Дарваза проходили пошуки нафти, а бурова установка була розташована в місці утворення підземної газової кишені. У ході буріння він розкрився, ґрунт разом із усім обладнанням провалився вниз, а з порожнини почав активно виходити природний газ. Щоб не наражати на ризик мешканців селища, геологи підпалили вирву. Вони вирішили, що вона вигорить за кілька тижнів. Цього досі не трапилося, а Туркменістан отримав таким чином свою найзнаменитішу і найнебезпечнішу пам’ятку.
Побачити Darvaza Gas Crater щороку приїжджають понад 6 тисяч туристів. І це вражаюча цифра з огляду на те, що на відвідування країни в середньому видається близько 8000 віз на рік.
Безумовно, всі мандрівники прагнуть побувати у кратера, коли стемніє, тоді він виглядає особливо фантастично. Але не варто підходити близько до країв вирви, оскільки вони мають пухку структуру і можуть обсипатися під ногами. До того ж, газ згоряє не повністю, і дихати їм шкідливо для здоров’я. Ще одна небезпека – дикі тварини та отруйні комахи, яких приваблює тепло.
Озеро Натрон, Танзанія
Дивлячись на численні знімки озера Натрон, важко повірити, що їх зробили Землі. Воно вкрите товстою кіркою солі, яка періодично забарвлюється в різні відтінки рожевого та червоного. Вода в ньому за складом більше нагадує міцний лужний розчин і, до того ж, дуже гаряча (від +40 до +50 градусів). Дотик до неї загрожує туристові миттєвим хімічним опіком, а тварини, що впали в неї, повільно перетворюються на соляні мумії.
Якщо зважити на різкий запах сірководню, що виходить від поверхні водойми, і характерну для Танзанії спеку, стає зрозумілим, що подорож до Lake Natron – випробування для відчайдушних екстремалів. І таких, на подив, багато.
А ще вражаючий той факт, що при всіх своїх характеристиках це водоймище – не мляве. Саме тут гніздяться та годуються сотні тисяч малих фламінго. У воді живуть водорості, мікроорганізми і навіть два види риб. На навколишніх територіях Натрон мешкають зебри, страуси, газелі, малі куди і шакали.
Печера кристалів, Мексика
Печера була виявлена в 2000 році, розташована на глибині 300 метрів під гірським містом Найка. Її особливість у тому, що температура у ній досягає +58 градусів Цельсія, а вологість – до 100 відсотків. За таких умов у легенях починає моментально конденсуватися вода і людина практично одразу гине.
У печері знаходиться родовище найбільших кристалів у світі, які сформовані із селеніту (різновид гіпсу), вони можуть важити десятки тонн. Для перебування в печері використовують додаткове обладнання, але навіть воно дає можливість бути там не більше 20 хвилин. Для того, щоб оформити дозвіл на відвідування цієї печери, може знадобитися кілька років.
Гавайський вулканічний нацпарк, Гаваї
Гавайський вулканічний національний парк вважається унікальним геологічним ландшафтом та входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Найбільш популярними його туристичними об’єктами є два найактивніші вулкани нашої планети. Мауна-Лоа входить до групи мегавулканів, займаючи друге за розмірами місце Землі. Останнє з його великих вивержень було зареєстроване 1984 року. Він не спить – регулярно фіксуються підземні поштовхи, відбуваються деформація ґрунту та утворення нових фумаролів.
Кілауеа безперервно вивергається з 1983 року і цим приваблює тисячі мандрівників. Всі вони готові ризикнути життям, щоб удень побачити хмари попелу, газів і пари, що злітають у небо, а вночі – потоки лави, що світиться, і жерло кратера, що горить.
Hawaiʻi Volcanoes National Park залишається одним із найнебезпечніших місць у світі. Навіть на перевірених маршрутах часто з’являються повні гарячої лави вирви, краї урвищ несподівано обсипаються, а землі виникають тріщини. Крім того, токсичні вулканічні випари призводять до ураження очей, проблем з диханням, втрати свідомості і навіть зупинки серця.
Озеро Кавах-Іджен, Індія
На сході індонезійського острова Ява розташована ще одна кислотна водойма – вулканічне озеро Кавах, наповнене соляною кислотою. Воно утворилося із хлороводню, який виділяється із жерла вулкана на глибині близько 200 метрів. Температура води в цьому озері досягає 60 градусів Цельсія, але навіть чіпати її небажано, тому що ця рідина є більш їдкою, ніж сірчана кислота в електричному акумуляторі.
Місце дуже приваблює туристів, які люблять дивитися на “електричне полум’я” – отруйно-синій вогонь, який з’являється під час займання сірки. Однак перебувати тут довго і тим більше без протигазів, небезпечно для здоров’я.