У серпні у дачників починається найгарячіша пора, адже вже потрібно збирати врожай огірків, помідорів, фруктів, ягід, а також вчасно викопати картоплю. Після цього необхідно засіяти грядки певними рослинами, щоб покращити якість ґрунту.
Досвідчені дачники знають, що найбільше виснажують землю кабачки, капуста, соняшники, кукурудза. Помірним виносом харчування відзначаються всі види цибулі, часник, огірки, перець, баклажани, морква, селера, хрін тощо. Тому після збирання врожаю необхідно покращити якість ґрунту. Зробити це допоможуть рослини-сидерати.
Сидерати (зелені добрива) – рослини, що вирощують з метою подальшого закладення в ґрунт для покращення його структури, збагачення азотом та пригнічення росту бур'янів. Після розкладання коренів цих рослин у ґрунті утворюються канали, завдяки чому відновлюється його пориста структура.
Сидерати також захищають ґрунт від вимивання та вивітрювання. Через потужну кореневу систему (наприклад, у фацелії вона досягає 3 м) переміщується значна кількість поживних речовин із нижніх ґрунтових пластів у верхні. Значно збагачують ґрунт азотом люпин, конюшина; фосфором та сіркою – масляна редька, ріпак, гірчиця; калієм – гречка та жито.
Сидерати із сімейства злакових пригнічують ріст бур'янів і добре розпушують ґрунт завдяки тому, що у цих рослин потужна коренева система. Коли є потреба якнайшвидше виростити зелену масу для мульчі або компосту – виручить редька, вона швидко росте, дає потужну вегетативну масу.
Крім цього, редька та фацелія містять речовини, що запобігають поширенню шкідників, а гірчиця протидіє хвороботворним мікроорганізмам.
Зібравши цибулю, огірки, ранню капусту, кабачки, що виснажують грунт, слід посіяти гірчицю, люпин, віку, фацелію або озимий ріпак.
Слід зазначити, що не можна сіяти культури одного сімейства одна за одною, оскільки вони передають "родинні" хвороби. Наприклад, капусту та буряк не можна висівати після ріпаку, гірчиці, олійної редьки. Ці та інші хрестоцвіти не рекомендується вирощувати на тій самій ділянці ще й тому, що вони перенасичують ґрунт фосфором та сіркою, які не сприяють засвоєнню рослинами інших необхідних їм речовин.