Лікарі, будучи загалом реалістами, часто мають забобонні переконання, пов'язані з їхньою професією. UAportal підготував матеріал, щодо розповсюджених медичних забобонів.
Падіння інструментів в операційній
Вважається, що якщо інструменти падають, то операція триватиме довше, ніж очікувалося. Крім того, це вважається прикметою того, що за цим послідує ще одна незапланована операція.
Часто хірурги вважають за краще не оперувати знайомих і родичів. Це зрозуміло, адже оперувати когось, хто тобі дорогий, стає емоційно складно. Жартома лікарі часто зауважують, що трьома найскладнішими умовами для пацієнта є наявність у нього медичної освіти, високого звання та близьких родичів.
Журнал прийому пацієнтів
У відділенні невідкладної допомоги прийнято закривати журнал прийому пацієнтів у визначений час, інакше існує повір'я, що відбудеться раптовий наплив пацієнтів. Крім того, поширеною практикою є вимкнення певного світла і робота в напівтемряві під час нічної зміни, оскільки існує забобон, що "швидка їде на світло".
"Добраніч" або "вдалих чергувань"
Певні фрази, якими обмінюються медичні працівники, мають власне значення. Наприклад, вважається, що побажання "добраніч" або "вдалих чергувань" лікарю, який чергує, означає, що нічна зміна буде насиченою, зі складними ситуаціями, численними операціями та великим напливом пацієнтів у невідкладних станах. Однак існує протилежна думка, що якщо саркастично посилати один одного під три чорти, то це забезпечить спокійну роботу з меншою кількістю пацієнтів.
Перший пацієнт дня
Забобони поширюються і на швидку допомогу. Якщо першим пацієнтом дня є чоловік, це вважається сприятливою прикметою, але якщо це жінка, бригада очікує на довгий і важкий день попереду.
Головою вперед
Більшість медичних асоціацій і протоколів у світі рекомендують спосіб транспортування пацієнтів ногами вперед. Пацієнт бачить, куди його везуть, і знижується ризик травмування при ударі каталкою об дверний отвір. Але в багатьох традиціях прийнято перевозити ногами вперед невідомо кого і невідомо коли. Тому час від часу пацієнтів перевозять по лікарні головою вперед. Бо так вимагає звичай.