Багато пар вірять: у їх житті повинен настати момент, коли їм буде потрібен хтось третій. У момент кризи деякі родини, сподіваючись на чарівне оновлення відносин, заводять дитину. Більш нерішучі вирішують потренувати свої батьківські та материнські навички на вихованцеві.
На нового пухнастого друга покладають багато надій. Він, мовляв, і згладить кути у конфлікті, і навчить партнера бути відповідальним, і утримає його від розірвання стосунків.
Ми дізналися у психологів, чи допоможе парі пухнастий друг вийти з любовної кризи і стати відмінними батьками.
Не намагайтеся за допомогою тварини утримати партнера
Вихованець — це не чарівна паличка, яка допоможе під час кризи. Категорично не можна заводити його, коли відносини у поганому стані. Подібна спроба зберегти родину — доля психологічно незрілих особистостей. Такі люди у душі є підлітками, які вважають, що додаткове зобов’язання, яке навішане на партнера, допоможе йому “нікуди не подітися”. Ця ілюзія передавалася нам з покоління у покоління. Вона досі живе у головах — частіше цим грішать саме жінки.
Часи змінилися. Утримати чоловіка таким чином неможливо. Жінка після такого рішення залишається сама, з вихованцем або навіть дитиною на руках.
Іноді це обертається брудними історіями. Жінка шантажує партнера вихованцем. А потім присипляє або викидає бідну тварину.
У жодному разі не можна заводити вихованця, намагаючись вилікувати відносини
У жодному разі не намагайтеся за допомогою третього члена родини зцілити відносини. Поява третього — вихованця або дитини — лакмусовий папірець. Пари, у яких були проблеми до цього, протягом трьох років зазвичай розлучаються. Тому що розкриваються і загострюються старі складнощі.
Ніхто не гарантуватиме те, що вихованець зможе замінити вам дитину
Усе залежить від того, які бажання у людини. Це як з їжею. Хотіти їсти можна по-різному. Можна хотіти рису, а можна хотіти яблук. Це дасть різні відтінки смаку. Те ж саме з вихованцем і дитиною. Здавалося б, і там, і там відповідальність та турбота. Але це абсолютно різні речі. І очікування у дорослих від вихованця та дитини різні.
Чомусь ми вважаємо, що дитина нам чимось зобов’язана: дзвонити, поважати, забезпечувати у літньому віці. А на вихованця ми таких очікувань не покладаємо.
Говорити, що вихованець замінить дитину, — це як вірити, що яблуко вгамує і ваш голод, і вашу спрагу у спеку.
Заводьте вихованця, якщо хочете проводити більше часу разом
Вихованець може допомогти парі знайти спільні інтереси і почати проводити більше часу разом. Це можливо лише у тому випадку, якщо обидва полюбляють тварин і їм подобається проводити час з вихованцем. Тоді у партнерів з’являються спільні теми для обговорення і спільні хобі.
Якщо ви не хочете заводити тварину, можна просто пошукати цікаві теми для діалогу. Ефект буде схожим.
Заводьте вихованця, якщо ви відчуваєте потребу піклуватися
Найголовнішим мотивом заводити вихованця має бути бажання проявляти турботу. Ви повинні відчувати, що дозріли, щоб дарувати любов і ласку ще одному члену своєї родини.
Домашня тварина може допомогти вам підготуватися до батьківства
Чи можна підготуватися за допомогою вихованця до появи дитини?
Частково можна. Це такий проміжний етап. Він дасть можливість зрозуміти, наскільки ви удвох готові нести відповідальність за спільну живу істоту. Але варто все ж таки пам’ятати, що це різного рівня відповідальність і обов’язки. З собакою достатньо погуляти двічі на день, а у інший час можна займатися власними справами. А з дитиною — особливо перший рік життя — це 24 години постійних обов’язків. До такого вас вихованець не підготує.
Також важливо розуміти, що ви будете робити з вихованцем, коли з’явиться малюк. Адже випадки алергій не є рідкісними. Також маленькі діти часто жорстоко поводяться з тваринами.
Потрібно передбачити цей момент, щоб тварина не опинилася на вулиці. І кошеня, і дитина заслуговують на гуманне ставлення.