Ігор Кондратюк прокоментував свої теперішні стосунки з кумом – відомим російським телеведучим Андрієм Козловим. Каже, той промовчав, коли Росія почала бомбити його рідний Маріуполь, а також – свідомо підтримує путінський режим.
Про це він розповів в інтерв'ю OBOZ.UA. Кондратюк та Козлов познайомилися в колись легендарній інтелектуальній грі "Що? Де? Коли?", яка збирала знавців з усього пострадянського простору. Вони були не просто знайомими – їх пов’язували дружні стосунки, які переросли в родинні.
Як з’ясувалося, Андрій Козлов родом із Луганська, виріс у Маріуполі. "Мене щиро здивувало, що бомбардування рідного міста залишилися для нього непоміченими", – каже Кондратюк.
За його словами, багато з колишніх російських друзів "просто пристосувалися до нової реальності", і їхнє мовчання – свідомий вибір: "Це дозволяє і далі робити якісь телевізійні програми, отримувати бюджети під них, зберігати комфортне життя. Я не настільки наївний, щоб вірити, ніби нічого не розуміють. Вони чудово усвідомлюють, що є такими самими співучасниками злочинів, як і російські військові, які принесли терор в Бучу, в Маріуполь, чи в інші міста і села України".
"Але що я можу вдіяти? Телефонувати їм і казати: "Ай-яй-яй"? Це безглуздо, – продовжує Кондратюк. – Бог їм суддя. Я для себе зробив однозначний висновок: вони – свідомі рашисти".
Телеведучий також додав, що для нього сьогодні не існує поняття "хороший росіянин": "Під це поняття хіба що потрапляють військові з Легіону "Свободная Россия", що воює на боці України проти окупантів. Можливо, також ті, хто донатить на ЗСУ. Усі інші – ні. Назвати їх хорошими у мене не повертається язик".
Раніше Ігор Кондратюк розповідав в інтерв’ю OBOZ.UA, коли востаннє був в Москві, де свого часу мав чимало творчих пропозицій: "На новорічні свята з 2013 на 2014 рік. Тоді моя дружина завела розмову про Майдан, і це фактично стало останнім діалогом із нашими тодішніми близькими друзями в Росії. З того часу жоден з тих друзів не вийшов із ним на зв’язок: "Вони не можуть мені нічого сказати, крім: ‘Ігорю, вибач, нас поставили на коліна’. Але я не маю співчуття до тих, хто роками мовчки спостерігав, як Росія вбиває українців".