Країни Балтії, Північної Європи та Польща мають намір закрити в’їзд у Шенгенську зону громадянам Росії, причетним до агресії проти України. Про це йдеться в заяві глав Міністерств внутрішніх справ цих країн за підсумками зустрічі в Таллінні 20 червня.
Міністри підкреслили, що заборона має залишатися чинною навіть після закінчення активних бойових дій. Як ЄС посилює оборону через зростаючу загрозу з боку Росії вивчав телеканал FREEДОМ.
Чотири країни звернулися до Європейського Союзу із закликом посилити підтримку оборонних ініціатив на східному кордоні ЄС, таких, як The Baltic Defence Line (“Балтійська лінія оборони”) і Eastern Shield (“Східний щит”). Відкритий лист до керівництва Євросоюзу направили глави урядів Естонії Крістен Міхал, Латвії Евіка Сіліня, Польщі Дональд Туск і президент Литви Гітанас Науседа. У зверненні лідери країн відзначають зростаючу загрозу з боку Росії та Білорусі.
“ЄС неодноразово наголошував на важливості будівництва оборонних споруд та інфраструктури вздовж кордонів із Росією та Білоруссю. У цьому контексті ми просимо розглядати ініціативи “Балтійська лінія оборони” і “Східний щит” як проєкти, що становлять спільний європейський інтерес, і підтримати їх усіма доступними інструментами ЄС”, — йдеться у відкритому листі.
Загроза з боку Білорусі, яка є сателітом Російської Федерації, полягає в провокуванні міграційної кризи та наданні плацдарму для можливого наступу російських військ. Експерти попереджають, що Росія може вдарити по відрізку землі між Калінінградською областю РФ і Білоруссю, що з’єднує Польщу з Литвою, щоб спровокувати пряме зіткнення з НАТО і змусити Альянс застосувати п’яту статтю.
Польща заявила про намір розмістити протипіхотні міни на кордонах з Росією і Білоруссю в рамках проєкту “Східний щит”. У Литві Бундесвер (армія Німеччини) розмістив спеціальну 45-ту бронетанкову бригаду — це майже 5 000 військових. Литва спрямує понад мільярд євро на зміцнення кордону з Російською Федерацією і Білоруссю. Через наростаючу загрозу з боку Москви країни Балтії мають намір збільшити витрати на оборону. На червневому саміті в Гаазі країни НАТО мають домовитися про більші витрати на оборону: на рівні 5% внутрішнього валового продукту (ВВП).
“Навіть якщо вище керівництво Росії заявляє, що не планує нападати на НАТО — як ми чули кілька років тому про наміри щодо України, — ми ставимося до таких заяв із певним скептицизмом. Ми вважаємо, що саміт НАТО в Гаазі має ухвалити рішення про збільшення витрат на оборону. Ми вважаємо, що мета в 5% — це те, до чого необхідно прагнути. Так, терміни досягнення цієї мети можна обговорити. Наша позиція: чим раніше, тим краще. Не вдаючись до конкретних термінів, ми вважаємо, що досягнення згоди щодо мети в 5%, встановлення крайнього терміну і чітке визначення змісту цих 5% стане значним досягненням”, — заявив президент Латвії Едгарс Рінкевичс.
Сама ж Росія планує збільшити армію до 1,5 млн солдатів у 2026 році. Цього року Російська Федерація планує виробити 1 500 танків, 3 000 бронемашин і 2 000 ракет “Іскандер”. Такі цифри озвучив генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Через загрозу відкритої агресії Росії країни-члени Альянсу мають збільшити видатки на виробництво та модернізацію озброєнь. І насамперед посилити протиповітряну оборону.
“Міністри оборони країн НАТО погодили нові амбітні цілі. Точні деталі засекречені, але нам необхідно на 400% наростити протиповітряну і протиракетну оборону. Ми бачимо в Україні, як Росія здійснює терор зверху, тому ми зміцнюватимемо щит, що захищає наше небо. Нашим військовим також потрібні тисячі бронемашин і танків, мільйони артилерійських снарядів, і ми маємо подвоїти наші допоміжні спроможності, як-от логістика, постачання, транспорт і медична підтримка”, — акцентував Марк Рютте.
Росія несе критичну небезпеку Німеччині та Європі, вважають у Бундесвері, стратегічну доповідь якого вивчив Spiegel. Москва перебудовує як свої промислові, так і керівні структури “спеціально для того, щоб відповідати вимогам великомасштабного конфлікту проти НАТО до кінця цього десятиліття”, йдеться в документі. Так, у Німеччині вже цього літа презентують проєкт оперативного розширення мережі бомбосховищ і укриттів у країні, щоб у разі нападу з боку Москви “створити простір для розміщення одного мільйона осіб”.