У традиційній українській культурі кропива була не просто пекучою рослиною, а потужним символом захисту та очищення. Її клали до дитячих ліжечок не випадково - бо вірили, що вона відганяє зло, оберігає від пристріту та навіть лікує.
Чи справді у цьому був сенс - містичний, символічний або медичний, розповідає РБК-Україна.
Кропива - захисник?
В українському фольклорі кропива - одна з найпотужніших оберегових рослин. Її часто використовували для захисту оселі від злих духів, чаклунства й хвороб.
Особливо вразливими вважалися немовлята, тому кропиву клали в колиски, під матраци, у подушки або навішували пучками над ліжечком.
Згідно з повір’ями, кропива мала силу "палити зло". Її пекучі властивості символізували спалення негативної енергії. Вважалося, що вона відганяє людей із лихими думками й не дозволяє "злому оку" проникнути до дитини.
Потужні ліки проти усього
Кропива також відома як лікувальна рослина. У висушеному вигляді вона може знезаражувати повітря, відлякувати комах, а також заспокоювати запалення.
Є версії, що її клали до ліжечка ще і як профілактику застуд і захворювань, особливо в сирих хатах.
І це не дивно, бо у кропиві, за словами науковців, міститься не тільки мурашина кислота (яка жалить), а ще й гістамін, хлорофіл, амінокислоти, флавоноїди, поліфеноли, кавові та інші кислоти, фітонциди, порфірини, ефірна олія, вітаміни та цілий список мінералів.
У Стародавньому Єгипті за допомогою кропиви полегшували біль у суглобах та попереку. А римські легіонери під час холодів терли нею шкіру, щоб зігрітися.
Кропива згадується у трактатах традиційної східної медицини, її поважали тибетські, китайські, корейські знахарі.
А українські травники цінували цю рослину за кровоспинний та ранозагоювальний ефект, давали її при кровотечах, захворюваннях шкіри, при хворобах серця, при розладах нервової системи, епілепсії, анемії, проблемах зі шлунком та нирками, при ревматизмі, подагрі та болях у м'язах.
На межі між "своїми" та "чужими"
Кропива зростає на межах - біля парканів, стежок, могил - і тому часто символізувала охорону межі між "своїм" і "чужим".
Коли дитина народжувалась, вважалося, що її душа ще перебуває "між світами", тому кропива мала оберігати цей перехід. Вважалося, що вона здатна захистити дитину не тільки від хвороб, а й від усього злого.
З часом звичаї змінювались, і обряд втрачав популярність. Однак у деяких регіонах Західної України донині можна почути про те, як бабусі радили молодим мамам тримати сушену кропиву біля дитячого ліжечка - "на всякий випадок".