У сучасному світі, переповненому тривожними новинами та постійним стресом, люди часто стикаються з явищем, яке психологи називають тунельним мисленням. Це стан, коли одна проблема чи емоція затьмарює собою все інше життя.
Що таке "тунельне мислення", як його розпізнати у собі і як вчасно вибратися на волю з цієї пастки, розповіла для РБК-Україна сімейна та холістична психологиня Анна Богомолець.
Що таке тунельне мислення
Психолог пояснює, що тунельне мислення схоже на погляд крізь замкову щілину. Ви бачите лише вузьку смугу реальності, де існує одна проблема, страх чи завдання, а решта світу ніби зникає.
Мозок у цей момент діє за стародавнім сценарієм. Коли наші предки відчували небезпеку, він "звужував картинку", щоб сконцентрувати увагу лише на загрозі. Це допомагало вижити. Але сьогодні такий механізм часто грає проти нас - ми перестаємо бачити ширшу перспективу і застрягаємо у власних переживаннях.
Як розпізнати, що ви у "тунелі"
Головна ознака того, що ви застрягли у "тунелі" - відчуття зацикленості. Ваші думки ходять по колу, серце б'ється швидше, а будь-яка інша тема здається несуттєвою.
"Якщо ви ловите себе на таких відчуттях, це означає, що ваш мозок увімкнув режим "тунелю", - підкреслює психологиня.
Як вийти з пастки
"Найдієвіший спосіб - зробити маленький крок убік", - радить фахівець. Це може бути будь-яка дія, яка повертає вас у теперішній момент:
Зупиніться і запитайте себе: "Що ще є в моєму житті зараз, крім цієї проблеми?"
Візьміть ручку і випишіть усі думки на папір - це допоможе вивільнити голову
Вийдіть на вулицю, подивіться на небо, прислухайтеся до пташиного співу чи дитячого сміху
"Ці прості дії схожі на запалену свічку в темному коридорі. Ви раптом бачите, що двері назовні завжди були поруч", - додає Анна Богомолець
Чому важливо знати про тунельне мислення
Розуміння цього механізму допомагає не лише зменшити стрес, а й повернути собі свободу вибору. Коли ми виходимо з "тунелю", то знову здатні бачити не лише проблему, а й можливості, красу й опору у звичайних речах.
Тунельне мислення - природна реакція мозку на стрес, але залишатися у ньому небезпечно. Важливо вчасно розпізнати цей стан і зробити навіть маленький крок убік, щоб повернути собі відчуття життя у всій його повноті.