В українській мові існують традиційні формули вітання, які ми використовуємо щодня: "Добрий день!", "Добрий вечір!". Але коли йдеться про ранок, часто виникає плутанина: "Доброго ранку!" чи "Добрий ранок!"?
Тож як правильно вітатися вранці, щоб звучати красиво та грамотно, розповіла філологиня Ольга Васильєва.
"Усіх навчають, що правильно вітатися "Добрий день!" і "Добрий вечір!", але чомусь "Доброго ранку!". Форма в родовому відмінку стала нормативною у ХХ столітті. Це можна простежити по словниках. Цікаво й те, що форми "Добрий ранок!" теж колись не було. Селяни віталися тільки "Добридень!" і "Добривечір!", - каже редакторка.
Що пишуть у словниках
У словнику Грінченка (1909) є тільки "добривечір", "добридень" і "добридосвіток" (привітання на світанку).
У російсько-українському академічному словнику Кримського і Єфремова (1924–1933) є "добридень", "добривечір", "добраніч", "на добраніч", а "доброго ранку" подано з приміткою "тільки в інтелігентів". ("Доброго дня!" і "Доброго вечора!" теж придумали інтелігенти, але в незалежній Україні.)
Ну а "Добрий ранок!", яке зараз вважають помилковим, фіксується в російсько-українському фразеологічному словнику 1927 р. В. Підмогильного і Є. Плужника: "Доброе утро!" там перекладається тільки як "Добрий ранок!", а "Доброго ранку!" немає.
У російсько-українському словнику сталих виразів 1959 р. І. Вирган, М. Пилинської подаються обидві форми: "Доброго ранку!; добрий ранок!".
На форму "Добрий ранок!" натрапляємо і у творах класиків:
- Добрий ранок, - відповіла вона на моє незграбне привітання, не підносячи голови. (У. Самчук)
- Добрий ранок, тітко Ганно! - біля перелазу з'являється попова наймичка Мар'яна, її високі здивовані брови, і красиві вінчики вій, і ранково сині очі, i вогкі, напіврозкриті уста чаять у собі стільки молодечого завзяття і радості, що й мені, соньку, стає веселіше. (М. Стельмах)
- Добрий ранок, - сказав я. - Бачу, що сьогодні я вас гризти не стану, бо, сподіваюся, буде ні за що. (М. Вінграновський)
- Добрий ранок, братчики! - привіталися подорожні, стягуючи з голів вкриті інеєм шапки. (В. Малик)
Отже, твердження, що форма "Добрий ранок!" помилкова, не має під собою ґрунту. Вона, ймовірно, виникла ще раніше, ніж "Доброго ранку!" (словник Плужника і Підмогильного 1927 року).
"Підсумую: вітальну формулу "Добрий ранок!" можна сміливо вживати за аналогією до таких самих у називному відмінку ("Добрий день!" та "Добрий вечір!"). Усі три вітальні формули в родовому відмінку ("Доброго ранку!", "Доброго дня!" та "Доброго вечора!") утворені без потреби", - пояснює філологиня.
"Усі привітання є одночасно й побажаннями: "Добрий ранок!" — "На добрий ранок!" (як "Добраніч!" скорочене від "На добраніч!"). Аргумент, що зараз війна, тому ранок/день/вечір не можуть бути добрими, не зараховується. Хіба раніше бід і воєн не було? Були, але люди берегли свою мову", - наголосила Ольга Васильєва.