На південному сході Чехії у 2007 році чоловік, відомий як Дж. Томанець, виявив незвичайний прямокутний камінь у саду свого будинку.
Предмет, який довго підтримував фундамент його сараю, зацікавив чоловіка. Згодом на нього звернули увагу й місцеві археологи.
Вчені визначили, що камінь є тисячолітнім артефактом, який використовувався для лиття зброї бронзового віку. Цей предмет, довжиною майже 23 сантиметри, виготовлений з вулканічної породи, яка називається риоліт-туф, датується близько 1350 роком до н.е.
"Це ливарна форма, технічно названа матрицею, для бронзового наконечника списа. Як ми бачимо, це досить рівна прямокутна кам’яна плита. На розділювальній поверхні форми, з одного боку, є дуже точно сформований і дуже добре збережений негативний відбиток, який використовувався для лиття бронзового наконечника списа", - розповів археолог з Моравського музею в Брно Мілан Салаш.
Вчені розповіли, що рідку бронзу заливали в обидві її половини, які потім затискали мідним дротом. В результаті вони отримували списоподібне вістря з гніздом, тобто зброю у формі списа з порожнистою основою.
"Вістря, виготовлені за допомогою цієї форми, також мали поздовжні ребра або випуклі гребені, що пролягали вздовж їхніх крил і гнізд", - додали у матеріалі.
Такі типи зброї були поширені в Карпатському регіоні в пізній бронзовій добі. Названий на честь Карпатських гір, які простягаються через Центральну Європу від Австрії на заході до Сербії на півдні, регіон включає невелику частину Чеської Республіки.
"На жаль, ми не можемо точно визначити місце, де була виготовлена форма, але загалом її походження є очевидним (північна Угорщина до південно-східної Словаччини)", - повідомив в електронному листі Кенні Хьюз-Каслберрі з Live Science співавтор дослідження Антонін Прхістал, геолог з Масарикового університету.
Порівнюючи з подібними артефактами, вчені висунули гіпотезу, що форма належала культурі урнових поховань. Ця група поширилася Європою, починаючи з середини другого тисячоліття до н.е., а також отримала свою назву від практики розміщення кремованих кісток в урнах, які потім ховали в полях.
Також Салаш розповів, що воїни пізньої бронзової доби здебільшого мали широкий арсенал спорядження - від захисних щитів до списів та наголінників.
"Воїни Трої мали таке саме спорядження. "[Гомер] навіть пише, що вони брали з собою у бій два списи. Один завжди залишали в запасі. Коли воїн кидав спис здалеку, він його втрачав, тому мав інший наготові", - додав вчений.