5 січня православні віряни відзначають Водохресний Святвечір, що у народі ще називають Надвечір'ям Богоявлення або Голодною кутею.
Водохресний Святвечір – це останній день різдвяно-новорічних свят.
З Водохрещем пов'язано багато народних прикмет і звичаїв, які передавалися з покоління в покоління.
Чому Надвечір'я Богоявлення називають Голодною кутею та які традиції існують цього дня, розповів OBOZ.UA.
Традиції Водохресного Святвечора
Водохресний Святвечір припадає на 5 січня, тобто напередодні великого церковного свята Богоявлення Господнього (Водохреща). Ввечері починають проводити обряди, пов'язані із освяченням води.
У народі свято ще називають Голодною кутею. Як і на Різдвяний Святвечір, на столі має бути 12 пісних страв, що символізують 12 апостолів. Це день суворого посту, коли віряни відмовляються від м'яса, молочних продуктів, яєць і вживають пісну їжу.
Головна страва вечора – кутя, приготована з пшениці, меду, маку та інших інгредієнтів. Крім куті, на столі обов'язково мають бути інші пісні страви: узвар, вареники, пісний борщ, узвар тощо.
У церквах проводять ранкову святкову літургію, а ввечері віряни знову йдуть до храму на освячення води. Здавна існувала традиція: господар або господиня після повернення з вечірнього богослужіння окроплювали освяченою водою всі кімнати, кожному членові родини давали випити по одному ковтку і запрошували всіх до столу.
Традиції та обряди на Водохресний Святвечір
Водохресний Святвечір – це особливий день у році, який поєднує в собі духовність, традиції та давні вірування.
Для вірян цей день – період покаяння та посту, адже саме час готуватися до світлого та важливого свята – Хрещення Господнього, яке святкується з особливою урочистістю.
У храмах проводять обряди, які пов'язані з освяченням води:
- на Водохресний Святвечір – у приміщенні храму;
- в день Хрещення Господнього – на річці, озері чи іншому джерелі.
Вода, освячена в цей день, вважається цілющою і, за повір’ями, здатна очистити від усього негативного. Цікаво, що наші предки часто наділяли особливою силою навіть сніг, зібраний напередодні Водохреща. Дівчата ним умивалися, щоб зберегти молодість і красу.
Також дівчата традиційно ворожили на судженого, використовуючи різноманітні предмети: кільце, гребінець, дзеркало тощо.
В народі Водохресний Святвечір вважали розгулом нечистої сили. За давніми віруваннями, найбільш небезпечна нечисть для людей у певний час доби, а саме від опівночі до 3 години ночі. Перед Водохресним Святвечором існувала також традиція малювати крейдою хрест на дверях – це мало вберегти оселю від нечисті.
Погодні прикмети на 5 січня
Водохресний Святвечір – це не лише релігійне свято, а й день, пов'язаний з багатьма народними звичаями та прикметами, особливо тими, що стосуються погоди. Наші предки вірили, що саме в цей день природа дає підказки про те, яким буде наступний рік.
Вважалося, що рясний снігопад на Водохреще обіцяє багатий врожай зернових, фруктів та меду.
Якщо сніг випав рано вранці, то очікували доброго врожаю ранніх зернових, опівдні – середніх, а ввечері – пізніх.
Яскраве зоряне небо віщувало хороший урожай зерна, а відсутність зірок – мало грибів восени.
Багато снігу на деревах — до хорошого урожаю меду та плодових.
Якщо небо весь день було вкрите хмарами, то очікували дощового літа. Сильний вітер також був ознакою рясних дощів улітку.