Учені стали свідками дуже дивної поведінки глибоководного головоногого молюска, чий вид раніше був невідомий науці. Він ховає голову в пісок на глибині 4100 метрів.
Йдеться про невідомий вид хлистового кальмара, який ховає голову в пісок, залишаючи свої щупальця стирчати назовні, пише IFL Science.
Дослідники поняття не мають, навіщо цей вид кальмарів поводиться таким чином. Дехто припустив, що це може бути пов'язано зі спробою камуфлювання, яка дає змогу кальмару зливатися з об'єктами на морському дні: стебла губок, трубки черв'яків або стебла підводних рослин.
Інша теорія свідчить, що таким чином кальмар розставляє пастку, заманюючи ракоподібних.
Така скритність досить поширена серед головоногих молюсків. Відомо, що восьминоги та каракатиці є безперечними майстрами маскування, які вміють змінювати форму та колір, щоб уникнути виявлення. Навіть кальмари, які мешкають у відкритому океані, демонструють подібну поведінку.
Але вперше вчені побачили, як глибоководні кальмари закопуються головою в пісок.
"Ми припускаємо, що ця поведінка являє собою камуфляж, що поєднує маскування й агресивну мімікрію, що є новим для цього харизматичного виду", — кажуть автори дослідження.
Незвичайну поведінку кальмара зняли за допомогою дистанційно керованого підводного апарату, який сканував місцевість у самому серці Тихого океану. Проєкт SMARTEX спрямований на вивчення того, як глибоководний видобуток корисних копалин відбивається на морському житті.
Відкриття було зроблено в зоні Кларіон-Кліппертонська — глибоководна рівнина в північно-східній частині Тихого океану. Це місце привертає увагу гірничодобувних компаній через велику кількість рідкісних мінералів.
Вчені вважають, що прагнення кальмара сховатися в пісок так само свідчить про те, що життя на такій глибині може виявитися набагато різноманітнішим і численнішим, ніж передбачалося.
"Наше відкриття також демонструє, як мало ми досі знаємо про різноманітність, поширення та життєвий цикл глибоководних видів, особливо в північно-східній частині Тихого океану, де більша частина наших знань ґрунтується винятково на даних, отриманих за допомогою фотозйомки морського дна", — підсумували дослідники.