Ще у 2005 році жінка уклала договір з ТОВ "Марс-1" про дольову участь у будівництві багатоповерхового будинку, відповідно до умов якого забудовник мав передати їй однокімнатну квартиру.
Жінка продала свою кімнату в двокімнатній квартирі, що була її єдиним житлом. Натомість вона мала отримати від забудовника житло. Цього не сталося, тож аби розібратись у ситуації довелося звертатися до суду.
Про це йдеться у рішенні Шевченківського районного суду Києва. Ще у 2005 році жінка уклала договір з ТОВ "Марс-1" про дольову участь у будівництві багатоповерхового будинку, відповідно до умов якого забудовник мав передати їй однокімнатну квартиру, загальною площею 64,05 кв.м., розташовану на 9 поверсі. Вона сплатила кошти на будівництво об'єкта та продала належну їй на праві власності кімнату у двокімнатній квартирі, що була єдиним її житлом.
Однак жінка не отримала житло у власність. Згідно з довідкою МВС України, сума збитку еквівалентна 48 кв.м. Вона не має житла та змушена через шахрайські дії ГІБК "Еліта-Центр" проживати в орендованих квартирах. Протягом усіх цих років їй доводилось постійно звертатись до органів державної влади, зокрема до КМДА, для розв'язання питання отримання житла, однак отримувала відмову.
Розгляд справи
За протоколом загальних зборів інвесторів, потерпілих внаслідок діяльності групи ІБК "Еліта-Центр" по земельній ділянці, затверджено список черговості осіб для укладання попередніх договорів, згідно з яким жінка знаходиться в списку під 18 номером. Також затверджено список черговості осіб, в якому вона знаходиться під 94 номером.
Яким було рішення суду?
Жінці відмовили у задоволенні позову. Вона належним чином не обґрунтувала своїх доводів.
"Позивачка не була позбавлена права, вважаючи, що її права порушенні, в установленому законом порядку звернутися до суду за захистом своїх прав щодо оскарження рішень вищезазначених зборів, зокрема, щодо безпідставного переносу черговості, на чому неодноразово наголошувала вона у своїх листах на адресу державних органів, копії яких долучені до матеріалів справи в обґрунтування позовних вимог. Суд дійшов висновку, що вимоги задоволенню не підлягають", - наголосили у суді.