На тлі повномасштабної війни та регулярних терактів з боку РФ Україні необхідно розвивати й трансформувати медицину катастроф, а також навчати усіх працівників екстрених служб співпрацювати швидко та якісно.
РБК-Україна (проект Styler) розповідає, що треба знати про медицину катастроф в Україні та Японії, чим вони відрізняються, а також що планують змінити у нашій державі.
При підготовці матеріалу було використано такі джерела: Міністерство охорони здоров'я, сторінка МОЗ у Facebook, Урядовий портал, постанова Кабінету міністрів №586 "Деякі питання виконання функцій медицини катастроф".
Що треба знати про медицину катастроф
Медицина катастроф - сфера медицини, що спеціалізується на організації надання медичної допомоги особам, які пережили катастрофу. Вона є унікальною серед інших медичних спеціальностей, оскільки практикується лише в екстрених випадках.
В Україні Державна служба медицини катастроф була створена в 1997 році.
Діяльність з надання екстреної медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях здійснює державний заклад під назвою "Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров'я України". Він є головним науково-практичним закладом Держслужби медицини катастроф:
- виконує функції наукового, аналітичного та організаційно-методичного забезпечення
- проводить науково-дослідну роботу з проблем екстреної медичної допомоги та медицини катастроф
- надає методичну допомогу лікувальним закладам з питань організації та надання екстреної медичної допомоги
Спеціалісти медицини катастроф працюють на місці терактів (чи інших надзвичайних ситуацій) та у прифронтових зонах.
Чим японська медицина катастроф відрізняється від української
Нещодавно фахівці української екстреної медичної допомоги й представники МОЗ відвідали японських колег та вивчили місцевий досвід.
Японці поділились власним досвідом (фото: facebook.com/moz.ukr)
Вони розповіли, що система реагування на надзвичайні ситуації в Японії є дуже розвиненою та суттєво відрізняється від нашої через географічні особливості країни - високі ризики сейсмічної активності та її наслідки.
"Аварія на атомній станції "Фукусіма-1", робота парамедиків та лікарів під час землетрусів та повеней вплинули на модернізацію японської медичної системи - і цей досвід важливий для України, особливо в умовах воєнних викликів", - наголосили у МОЗ.
Уточнюється, що команди медицини катастроф в Японії формуються в закладах охорони здоров'я (близько 1600 команд та 800 лікарень) й у разі надзвичайної ситуації одразу виїжджають на місце події.
Практична демонстрація (фото: facebook.com/moz.ukr)
Основними серед команд реагування на надзвичайні події є:
- DMAT - команда медицини катастроф (лікарі, медичні сестри та логіст)
- DPAT - команда психіатричної підтримки (два лікарі-психіатри)
- команда допомоги дітям
При цьому екстрена медична допомога в Японії підпорядковується Пожежному департаменту (як Державна служба з надзвичайних ситуацій в Україні).
Офісна робота - не менш важлива (фото: facebook.com/moz.ukr)
За словами українських посадовців, медицина катастроф у Японії:
- володіє ефективними медичними протоколами та стандартами реагування екстрених служб під час надзвичайних ситуацій
- створила систему оперативної координації та взаємодії рятувальників і парамедиків (які надають першу допомогу та стабілізують постраждалих ще до моменту транспортування до "швидкої" та лікарні)
"Служби готові реагувати на будь-які виклики. Такий рівень підготовки досягається завдяки великій кількості тренінгів і моделювань, після яких кожен зі спеціалістів чітко знає свою роль у процесі надання допомоги", - розповіли у МОЗ.
Теорія завжди полегшує практику (фото: facebook.com/moz.ukr)
Що планують змінити в Україні
Навчальна поїздка української делегації у Токіо відбулась за підтримки Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA).
У МОЗ наголошують, що отримані знання будуть трансформовані в досвід, який допоможе Україні вдосконалити підходи до підготовки команд медицини катастроф для реагування на надзвичайні ситуації.
"Концепція "золотої години" у контексті медицини катастроф критично важлива. Негайна медична допомога прямо на місці дозволяє врятувати життя, стабілізувати постраждалих та зменшити ризики критичних ускладнень й інвалідизації", - пояснив головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін.
Для навчання спеціалістів потрібні умови (фото: moz.gov.ua)
Він нагадав, що влітку уряд підтримав постанову МОЗ, яка розділила команди медицини катастроф на три типи:
- мобільні команди І типу - надаватимуть меддопомогу постраждалим на місці події та евакуйовуватимуть до медзакладів
- мобільні команди ІІ типу - надаватимуть меддопомогу за місцем проживання або перебування постраждалих
- мобільні команди ІІІ типу - надаватимуть меддопомогу постраждалим за місцем перебування, використовуючи намети або стаціонарні будівлі
Крім того, документ дозволив залучати медиків одразу на місці катастрофи (наприклад, коли постраждалого повністю не вивільнили з-під завалу будинку, але парамедики вже можуть надавати першу допомогу).
"Вирішальне значення для порятунку життя постраждалих та поранених під час надзвичайних ситуацій відіграє час від моменту надання першої медичної допомоги на місці катастрофи до подальшого транспортування та госпіталізації пацієнта", - пояснили у МОЗ.
Окрім медиків Україні потрібні висококваліфіковані офісні працівники (фото: moz.gov.ua)
Головний санлікар додав, що Україна прагне створити високоефективну систему медичного реагування під час надзвичайних ситуацій, мета якої - мінімізувати летальність та врятувати якомога більше життів постраждалих.
"Теракт на Каховській ГЕС, постійні обстріли житлових будинків та цивільного населення, загроза ядерної аварії вимагають швидкої трансформації медицини катастроф України. Міжнародне партнерство у цій галузі дозволяє швидше розвивати медицину катастроф за світовими стандартами", - підсумували у МОЗ.