Росія під час масованих обстрілів намагається позбавити нас електроенергії, води і тепла. Енергетики наголошують, що зима буде важкою, а деякі експерти і політики закликають українців їхати зимувати в села.
Чому люди емоційно доволі гостро сприймають відсутність побутових зручностей і чи варто містянам їхати на зиму в села - в інтерв’ю РБК Україна пояснив лікар-психіатр, доктор медичних наук, професор Борис Михайлов.
Як блекаут впливає на психіку
Борис Михайлов наголосив, що світло, тепло і вода насамперед є чинниками біологічного існування людини як живого організму.
"Світло є необхідною умовою для існування всього живого на планеті. Будь-яка жива клітина намагається переміститися до джерела світла. Щодо людей, то яскравим прикладом є проживання за полярним колом з таким явищем, як полярна ніч. Люди це переносять важко. Однак ті, хто живе там подовгу, до цього звикають", - зазначив лікар.
Він розповів, що зменшення кількості світла призводить до того, що активність будь-чого в природі зменшується. З дерев опадає листя, ведмеді впадають у зимову сплячку тощо. Активність людей зі зменшенням тривалості світлої частини доби теж знижується.
Щоб зменшити негативний вплив дефіциту світла, людство і створило джерела штучного освітлення - і в приміщеннях, і вуличного.
"У давнину для людей заволодіння вогнем було важливе не тільки для приготування їжі, а й для захисту від небезпеки, а також для того, щоб гуртуватися біля багаття. Світло в ті часи вважалося священним. Фактично відтоді нічого не змінилося, лише набуло нових форм", - зауважив професор.
Михайлов додав, що життя в середовищі, де гарантовано є освітлення, для сучасної людини є абсолютно нормальною потребою і з фізіологічного, і з психологічного погляду.
“Світло - обов'язкова умова для активності. А відсутність світла організм сприймає як сигнал до зменшення активності. Не випадково ми спимо за відсутності світла. У нормі ми спимо вночі, коли надворі - темрява, а освітлення в кімнаті вимкнене. Якщо доводиться зміщувати сон на денний час, то люди намагаються робити штучне затемнення у приміщенні”, - розповів лікар.
Також професор наголосив: окрім того, що відсутність електроенергії позбавляє людей освітлювати приміщення, це призводить і до інформаційного обмеження. Адже часто у блекаути зникають інтернет та мобільний зв’язок. Та й гаджети без електрики розряджаються.
"Інформаційне голодування також негативно позначається на психіці і спричиняє дискомфорт, адже сучасні люди звикли жити з постійним доступом до джерел інформації та можливості спілкування", - зазначив Михайлов.
Лікар додав, що відсутність електроенергії - це й неможливість користуватися побутовою технікою. Це призупинення водо- і теплопостачання. Тобто це позбавлення умов для комфортного життя.
"Ще якихось 100 років тому в селах родини гуртувалися всі разом на теплій печі. Нерідко до сіней заводили й домашню худобу. Щоб обігріти хати, люди заготовляли дрова. Воду носили з криниць чи ополонок. І це не вважалося незручностями - це було нормою. А зараз для людини нормою є наявність освітлення, водопостачання і тепла без будь-яких зусиль з її боку. Тож втрату умов для комфортного життя люди нині можуть сприймати доволі болісно, іноді мало не як катастрофу", - розповів Михайлов.
За словами лікаря, такі незручності надсилають головному мозку фізіологічний сигнал про небезпеку - і це природно.
Проте, як зауважив лікар, це може призводити до розвитку тривожних та тривожно-депресивних реакцій. Такі стани не слід ігнорувати.
Коли варто йти до психолога
Професор розповів, що зараз є багато можливостей для отримання фахової психологічної допомоги.
"Можна отримати допомогу онлайн. Можна отримати її анонімно, навіть не називаючи своїх персональних даних", - зазначив він.
За словами Бориса Михайлова, приводом для звернення до фахівця мають бути тривалі тривожні і тривожно-депресивні стани. Особливо такі, які, за відчуттями людини, не пов’язані з негативними подіями, що відбуваються навколо, тобто вже виходять за їхні межі.
"Наприклад, і світло вже з’явилося, і все добре, і в холодильнику нічого не зіпсувалося, а душа, як то кажуть, не на місці. Тобто людина все одно скаржиться на пригнічення, переживання, відчуття безвиході, апатію, вона нічого не хоче робити, у неї опускаються руки", - наголосив лікар.
Чи допоможе переїзд у село впоратися з блекаутами?
"У селах люди вже також звикли до комфорту. Там так само, окрім банального електропостачання, є водогони або ж індивідуальні свердловини з можливістю накачати воду в будинок за допомогою електричного насоса. Люди в селах також обігрівають будинки газом чи електрикою", - зауважив професор.
Хоча в багатьох сільських будинках є можливість альтернативного опалення - дровами. Також є криниці, є вуличні туалети.
"Проте не всі можуть переїхати в село, адже в містах людей тримає ще й робота", - зазначив лікар.